Тема: Звідки прийшло, туди й пішло.
Українська народна казка «Рукавичка». Інсценізація.
Мета:
поглиблювати знання учнів про казку, формувати навички правильного, виразного і свідомого читання казки; розвивати пам'ять , творче мислення, увагу, спостережливість; збагачувати активний словниковий запас; виховувати вміння працювати в колективі та самостійно; виховувати почуття відповідальності за свої дії.
Обладнання:
Ілюстрації до казки, маски тварин для інсценізації, картки з диференційованими завданнями, конверти із пазлами, матеріал для створення логічно-опорної схеми.
Тип уроку: Застосування знань, умінь,навичок. Урок-інсценізація.
Хід уроку.
І. Організація класу.
1. Сьогодні у нас незвичайний урок -
У світ казки й фантазії зробимо крок.
Із казкою ми зустрічались не раз,
Та знову вона завітала до нас.
- Ще сьогодні до нас завітали гості, давайте привітаємося з ними
Учні.
Доброго дня вам!
Доброго дня нам!
Доброго дні всій Україні!
2.Читання девізу уроку
- Давайте пригадаємо девіз уроку читання.
Не просто слухати, а чути,
Не просто дивитись, а бачити!
Не просто відповідати, а міркувати,
Дружно і плідно працювати.
- На урок ми візьмемо з собою (на дошці)
У-увага
Р-розум
О-організованість
К-кмітливість
та будемо
У-уважні
Ч-чемні
Н-наполегливі
І-інтелектуальні
ІІ. Мовленнєва розминка
1.Вправа «Дмухнути на кульбабку»
- Як капає дощ? ( кап-кап)
- Як гуркоче грім? (гр.-р-р)
- Як гуде машина? ( гу-у-у)
- Як дзижчить комарик? (дз-дз)
- Дмухніть на кульбабку.
2. Вивчення вірша.
Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить.
Вона тепла і велика,
Всіх до себе манить.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація.
- Про що віршик?( про рукавичку)
- А чому вивчали вірш про рукавичку? ( бо на минулому уроці читали казку «Рукавичка»)
- На минулому уроці ми добре попрацювали над текстом казки. А сьогодні спробуємо себе в ролі акторів. Але для початку створимо опорну таблицю.
Назва – «Рукавичка». Будова тексту – зачин, основна частина. Структура основної частини – повтори з якими пов’язана поява нових героїв. Неодмінною частиною казки є її кінцівка.
Заповнення схеми:
Отже зачин:
- З чого починається казка? (Дід загубив рукавичку). (Приклеїли рукавичку)
- Які дійові особи є в казці? (називають – приклеюємо)
- Які повтори є в казці? ( А хто, хто в рукавичці живе?) Приклеюємо.
- Чим закінчується казка? ( Дід повернувся і забрав рукавичку. Звірі розбіглися.)
2. Розподіл ролей.
- На партах у вас лежать картки. Працюємо з карткою білого кольору. Прочитайте завдання – виконайте його.
- Молодці ! Поки перші 7 учнів будуть визначатися із ролями , у вас на партах є кольорові картки. Візьміть їх, підпишіть, прочитайте завдання і виконуйте.
( Перші 7 учнів отримують конверт, виходять з ним до столу і складають пазл. Склав – отримав маску героя – заховався за ширму)
ІV. Застосування знань. Інсценізація казки.
Отже : герої – є, рукавичка – є, автори –є.
Учень:
Треба так за справу взятись,
Так глаголити, старатись,
Щоб із самого початку
Позабавити дитятку.
Щоб в середині народ
Сидячi, роззявив рот,
Щоб на прикінці нам гостi,
Не перерахували костi.
Починається вже казка
Ви послухайте, будь ласка!
Додаток 1. Казка
- Добрі ми актори. Поаплодуємо собі і сідаємо на місця.
V. Узагальнення знань з опорою на схему.
- Де поселилися звірі? (В рукавичці)
- Звідки вона взялася в лісі? ( Загубив дід)
- Скільки тварин прийшло до рукавички? Назвіть їх.
- Як звірі ставились до тих, хто приходив до рукавички? ( Спочатку спокійно, потім –нервували)
- Чому? ( Бо їм ставало некомфортно, тісно)
- Яка кінцівка казки? ( Дід повернувся, і забрав рукавичку,а звірі розбіглися)
- Отже, який висновок можна зробити з усієї цієї історії? (Звідки прийшло – туди й пішло) – кріпимо на схему
(Закриваю схему частинами )
- Чи сталася б така історія, якби дід не загубив рукавичку?
- Або до неї не прийшли звірі?
- Або не було кінцівки казки?
Отже: Всі частини казки взаємопов’язані , і залежать один від одного.
VІ.Підсумок уроку.
- Чи сподобався вам урок?
- Цікаво бути артистами?
- Кому найбільше вдалося зобразити свого казкового героя?
VІІ.Домашнє завдання. Оцінювання.
1. Намалювати ілюстрації до казки.
2. Для високого рівня – картки
Скласти продовження казки « Куди поділися звірі?»
От і уроку кінець.
Хто працював, той молодець.
Що сподобалось вам, поділіться вдома.
Що сумним було, пожалійтесь вдома.
Всі дружні й активні були увесь час.
Хороші оцінки сьогодні у вас.
Додатки
1. Казка
А: Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
( вийшли діти-рукавичка)
А: От біжить мишка, ( вірш Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить
Вона тепла і велика
Всіх до себе манить.)
— Тут я буду жити!
А: Коли це жаба плигає ( вірш Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить
Вона тепла і велика
Всіх до себе манить.)
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
— Іди!
А:От уже їх двоє. Аж біжить зайчик, ( вірш Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить
Вона тепла і велика
Всіх до себе манить.)
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди!
А: От уже їх троє. Коли це біжить лисичка ( вірш Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить
Вона тепла і велика
Всіх до себе манить.)
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене
— Та йди!
А: Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик ( вірш Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить
Вона тепла і велика
Всіх до себе манить.)
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
М:— Та вже йди!
А: Уліз і той, — уже їх п'ятеро. Де не взявся — біжить кабан: ( вірш Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить
Вона тепла і велика
Всіх до себе манить.)
— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
З: — Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
— Та вже влізу, — пустіть!
Л: — Та що вже з тобою робити, — йди!
А: Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це вилазить ведмідь
( вірш Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить
Вона тепла і велика
Всіх до себе манить.)
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
— Р-р-р! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
М: — Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
— Та якось будемо.
В:— Та вже йди, тільки скраєчку.
А: Уліз і ведмідь — семеро стало, та так же тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
( діти –рукавичка розтягують руки показуючи ,що рукавичка розтягується)
Коли це дід оглядівся, — нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла, бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
Звірі як злякаються, як вирвуться з рукавички, — так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.
2. Вірш «Казка про рукавичку» Платона Воронька
Вчора Галочка-сестричка
Казку прочитала,
Як у лісі рукавичка
Звірам домом стала.
Я покинув рукавичку
За городом, там де ліс.
Та ні зайчик, ні лисичка
Й вовк у неї не заліз.
Мабуть, дуже замала
В мене рукавичка.
Взяв у мами зі стола,
З ліжка у сестрички,
Рукавичок , мабуть ,з п’ять ,
В ліс відніс – хай звірі сплять.
Я не знаю, як було,
Що у лісі сталось,
А мені не повезло -
Від усіх дісталось.
Комментариев нет:
Отправить комментарий