Ігри на ГПД

Дитяче життя може бути цікавим і змістовним, якщо діти матимуть нагоду грати в різні ігри, постійно поповнювати свій ігровий багаж. Щоб ігри стали справжнім організатором життя дітей, їх активної діяльності, їх інтересів і потреб, необхідно, щоб у практиці виховання було багатство й різноманітність ігор. Розумна різноманітність ігор цінна ще й тому, що в цих умовах стає можливим вирішення великих виховних завдань – ставлення дітей один до одного, засвоєння норм життя в дитячому віці, формування характеру.

Кожний окремий вид гри має численні варіанти. Діти дуже винахідливі. Вони ускладнюють і спрощують відомі ігри, придумують нові правила й деталі. Ігри  передаються від покоління до покоління. Окремі види ігор не міняються, інші змінюються сильно. З одного боку, вони можуть забуватися через різні соціальні причини, з іншого – кількість ігор росте в міру цивілізації дозвілля, створення індустрії розваг.

Складність класифікації ігор полягає в тому, що вони випробовують серйозний вплив динаміки історичного процесу будь-якої нової формації, ідеології різних соціальних груп. Також у тому, що вони відрізняються одна від одної не тільки формальною моделлю, набором правил, кількісних показників, але, перш за все, цілями. Ігри з однаковими правилами, інформаційною базою можуть бути вельми різними, оскільки використовуються з різною метою.

Більшості ігор властиві чотири головні риси:

1.     вільна розвивальна діяльність;

2.     творчий, значно імпровізаційний характер діяльності;

3.     емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція;

4.     наявність прямих і непрямих правил, що відображають зміст гри, логічну й тимчасову послідовність її розвитку

КЛАСИФІКАЦІЯ ІГ0Р

Спроб класифікації ігор чимало. Найкращий системний підхід до класифікації ігор зроблений Е.І. Добринською і Е.В. Соколовим, які класифікують ігри

          за змістовною ознакою: військові, спортивні, художні, економічні, політичні

          за складом і кількістю учасників: дитячі, дорослі, одиночні, парні, групові;

          за тим, які здібності вони знаходять і тренують: фізичні, інтелектуальні, змагальні, творчі.

Серед різноманіття ігор, які використовуються в роботі з дітьми, розрізняють такі їх види:

          Творчі: сюжетно-рольові, ігри-театралізації, гра-праця, ігри-імпровізації, ігри-марення, логічні, ділові ігри.

          Ігри з правилами: жваві, спортивні, ігри на місцевості, настільні; інтелектуальні (дидактичні, пізнавальні, вікторини).

          Розважальні: ігри-жарти, ігри-спілкування, танцювальні ігри.

          Народні ігри.

Ігри розрізняють:

          за часом проведення. Такі ігри називають сезонними або природними (зимові, весняні і т.п.) і розрізняють за обсягом часу (тривалі, тимчасові, коротко-тимчасові, ігри-хвилинки);

          за місцем проведення – настільні, кімнатні, вуличні, дворові ігри. Ігри на повітрі, ігри на місцевості (у лісі, у полі, на воді), ігри на святі;

          за складом і кількістю учасників. Розрізняються ігри за віком, статтю, складом, кількістю учасників. За кількістю учасників розрізняються одиночні, індивідуальні, парні, групові, командні, масові ігри;

          за ступенем регулювання, управління існують ігри запропоновані, організовані дорослими, витівником, ігровиком, стихійні, імпровізовані, експромтні;

          за наявністю або відсутністю необхідних для гри аксесуарів (інвентарю, предметів, іграшок, костюмів). Розрізняються ігри без предметів і з предметами, комп'ютерні ігри, ігри-автомати, ігри-атракціони.

Різноманіття видів, типів ігор неминуче, як неминуче різноманіття життя, яке вони відображають, не дивлячись на зовнішню схожість, ігор одного типу, моделі.

Разом з тим важливо пам'ятати, що справа не у виді гри або в її ігровому результаті, а в тому, у які взаємини і з ким вступає у ній дитина, які якості набуває, чого вчиться, що пізнає, що відкриває в собі, як реабілітується, самовиражається, впливає на навколишній світ.

Виховне значення гри:

       гра пом'якшує тягар наслідків помилок і невдач (дає відчуття радості, задоволення, упевненості в собі і своїх силах);

       у грі слабо виражений зв'язок між засобами й метою, вона дає простір для фантазії й варіативності (у ході гри можна міняти цілі відповідно до нових засобів або міняти засоби стосовно нових цілей);

       гра розвивається за певним сценарієм, вона рідко буває хаотичною й випадковою;

       гра проектує дитину на сприйняття зовнішнього світу, і вона ж є трансформацією навколишнього світу;

       гра сприяє залученню дитини до цінностей культури й відображає певні ідеали й культурні цінності, що існують у суспільстві;

       гра – це свого роду соціалізація, у процесі якої відбувається формування життєвої позиції;

       колективна гра виконує й психотерапевтичну функцію, тобто сприяє пристосовуванню до умов соціального життя надалі;

       гра – це засіб для розумового, етичного, фізичного, естетичного розвитку особистості;

       у грі розвиток пізнавальних здібностей значною мірою визначається можливістю використовування монологічного й діалогічного мовлення.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ІГОР

ТВОРЧІ  ІГРИ

% Сюжетно-рольові

Ігри, у яких на основі життєвих або художніх вражень, самостійно або за допомогою дорослих творчо відтворюються дітьми соціальні відносини або матеріальні об'єкти, називаються сюжетно-рольовими.

У рольовій грі діти відображають оточуюче їх різноманіття дійсності. Граюча дитина приймає на себе ту або іншу соціальну функцію, яку вона здійснює у своїх діях. Рольова гра вважається вищою формою розвитку дитячої гри.

Дійсність, що відображається в дитячих іграх, стає сюжетом рольової гри. Чим ширше сфера дійсності, з якою стикаються діти, тим ширше й різноманітніше сюжети ігор. Рольові ігри дітей молодшого шкільного віку набагато відрізняються від ігор дітей середнього і старшого віку. Таким чином, діти грають у схожі ігри в будь-якому віці, але вони грають у них по-різному. Разом з сюжетом, треба розрізняти зміст рольової гри. Змістом гри є те, що дитина виділяє як основний момент діяльності дорослих. Діти різних вікових груп при грі з одним і тим же сюжетом, вносять у цю гру різний зміст.

Для дітей старшого віку основним змістом стають стосунки між людьми. Це вчить дітей підкорятися певним правилам. Знайомлячись через гру з суспільним життям дорослих, діти залучаються до розуміння суспільних функцій людей і правил взаємин між ними.

Змістом рольової гри в старшокласників стає підкорення правилам, що витікають з узятої на себе ролі.

Між рольовими іграми неможливо провести чітку межу. І кожна рольова гра є способом проведення дозвілля, тобто є розважальною.

Для успішного проведення рольової гри педагогу необхідно визначити її конкретні класифікаційні ознаки:

За територіальною ознакою:

 Настільні рольові ігри. Це найпростіші до технічних вимог ігри. Гравцю необхідний папір і ручка, а також розроблена система правил і інформаційних карток. Більшість ігор передбачає наявність підготовленого ведучого, але й існують ігри, у яких можна грати без нього. Попередня підготовка гравців не обов'язкова.

Павільйонні рольові ігри. Це ігри, які проводяться в приміщенні і в яких можливе моделювання значних за протяжністю територій і процесів. Бажана наявність антуражу й відповідного спорядження. Для цих ігор необхідна присутність ведучих, які регулюють хід гри. Підготовка учасників залежить від рівня складності цієї гри. Можливе включення елементів настільних ігор.

Рольові ігри на місцевості. Для проведення рольової гри на місцевості необхідні елементи антуражу, костюми для учасників, ігрове й туристичне спорядження. Для проведення масштабних рольових ігор необхідна присутність підготовлених фахівців у галузі проведення ігор, які наперед готують гру й займаються підготовкою учасників.

Рольові ігри можна розділити за рівнями складності, які часто збігаються з тематичним розподілом ігор:

Військові ігри. Це ігри типу «Зірниця». Опрацьовування біографічних і командних легенд і моделювання економіки, політики й культурної сфери. Обов'язковістю організаторів гри є створення образу ігрового світу, умов і законів його існування, а також контроль за дотриманням правил у ході гри.

Казкові ігри. Це ігри, у яких присутні казкові персонажі. При підготовці необхідне підвищення рівня гравців і відповідальності організаторів.

Історико-етнографічні ігри. Можуть проводитися за мотивами як історичних подій, так і літературних творів, або за власними розробками організаторів. Проведення історичних і, особливо, історико-етнографічних ігор вимагає детальної розробки легенд, моделювання духовної сфери, елементів матеріальної культури вибраного для гри періоду. Це сприяє детальному знайомству учасників з умовами життя модельованого періоду.

Інформаційні ігри. Це найспокійніший клас ігор, тому що їх учасники вельми обмежені у виборі активних ігрових дій. Дії в таких іграх зведені до мінімуму, елементи інформаційної гри можуть бути присутні в іграх будь-якого класу, але для певного кола гравців інтелектуальна гра становить великий інтерес і в чистому вигляді.

Необхідно відзначити, що рольова гра служить важливим джерелом формування соціальної свідомості дитини. Рольові ігри дітей усіх віків не просто копіюють навколишнє життя, вони є виявом вільної діяльності дітей, у якій, фантазуючи й наслідуючи, вони розкривають свій характер, своє розуміння життя. Рольова гра сильна тим, що є заснованою на трудовому зусиллі, русі, інтелектуальній напрузі.

Режисерські ігри – це ігри, у яких діти не приміряють на себе ролі, а оперують з предметами й іграшками, додаючи їм вигадане значення за сюжетом гри. Це – різновид рольової гри. Учасники наділяють ролями предмети, іграшки, розвиваючи сюжет одночасно з ролями інших. Таким чином, у режисерській грі діти не приймають на себе конкретні ролі, а діють за багатьох персонажів ігрового сюжету. Режисерські ігри можуть бути груповими. Лідери таких ігор по суті справи виступають як режисери, визначаючи точність виконання ролей товаришами, управляючи взаємодією. У таких іграх особливо інтенсивно нагромаджується досвід узгодження задумів і спільних дій.

До класу рольових ігор належать ігри-марення, ігри «про себе», ігри, побудовані на уяві. Ігри-марення можуть бути реалізовані в малюнку. Діти «малюють» війну, навколишній світ, придумуючи ролі зображеним героям, одушевляючи малюнок внутрішніми монологами, діалогами. Існують ігри-марення, дії яких протікають в уяві, а сюжет навіяний або життєвими, або запозиченими літературними ситуаціями.

% Гра-праця

Гра-праця. У кожній грі є перш за все робоче зусилля й зусилля думки. Гра-праця – це робота, супроводжувана грою уяви, виконувана із задоволенням. Різновидом гри-праці є будівельні сюжетні ігри, у яких закріплюються знання про навколишній світ, освоюються загальні дії й процеси праці. Наприклад, робота на «фабриці іграшок», виготовлення костюмів, будівництво «гаража», «міста», збірка предметів з конструктора.

% Ігри-театралізації

 Ігри-театралізації розігруються в класичній театральній формі (сцена, завіса, декорації, костюми, грим) або у формі масового сюжетного видовища. Театралізовані ігри на відміну від сюжетно-рольових припускають наявність глядачів (однолітки, друзі, батьки).

У їх процесі в дітей формується вміння за допомогою образотворчих засобів (інтонації, міміки, жесту) точно відтворювати ідею художнього твору й авторський текст.

Щоб театралізовані ігри стали по-справжньому видовищними, соціальний педагог повинен навчати хлопців не тільки способів виразного виконання, але й сформувати в них уміння готувати місце для уявлення.

Ігри-драматизації є виконанням дітьми якого-небудь сюжету. Сценарій служить лише для імпровізації. Ігри-драматизації можуть виконуватися без глядачів (усі учасники), а можуть носити характер концертного виконання.

Драматичний конфлікт, становлення характерів, гострота ситуацій, емоційна насиченість, властиві казкам, короткі, виразні діалоги, простота й образність мови – усе це створює сприятливі умови для проведення ігор-драматизацій. Методика проведення ігри-драматизації полягає в наступному:

Ознайомлення з твором, який пропонується до інсценування.

Розподіл ролей і читання з інтонацією.

Розігрування невеликих епізодів з двома персонажами для розвитку відчуття партнерства.

Готуючись до драматизації, можна розділити дітей на кілька груп для того, щоб у тієї групи, у якої п'єса вийде краще, та й гратиме.

Підсумок роботи – драматизація п'єси, казки.

Буквальне відтворення дітьми казки, п'єси буде грою в тій мірі, у якій діти зможуть вільно, самостійно, у вільній інтерпретації передати взаємодію й стосунки героїв.

Пантоміми «Показуха»

Використовуються відомі приказки і прислів'я. Показати пантомімою: (тварину, пісню, приміром — приказку «Баба з воза — коням легше», "Що з воза впало, те пропало", "Один з сошкою, а семеро з ложкою", "Поспішиш - людей насмішиш", "Що посієш, те й пожнеш"... або ж назву кінострічки чи популярну рекламу).

«Оживлені картини»

Учасники 2-х команд витягують по жеребу картки з назвою популярних картин, переважно на казкові сюжети, і після невеликої підготовки зображують ту чи іншу картину. Дві команди гравців придумують сюжет своєї картинки в секреті від іншої. Потім кожна команда показує німу сцену за своїм сюжетом.

Для показу пантоміми відводиться 15с. Глядачі правої сторони висувають свою версію побаченого, а команда артистів пояснює, що побачила вона. Потім обговорюється друга пантоміма і разом вирішується, яка з команд точніше відгадала і яка краще показала.

«Час казок»

(театралізація пісень, байок, прислів'їв)

Це театралізація у виконанні пісень, казок, байок, прислів'їв з використанням костюмів, декорацій, вставними монологами, авторськими відступами і т.п.

Теми різні: дитячі пісні, казки, де дійовою особою є коза і т.ін.

«Стильна казка»

Показати казку «Колобок» у жанрі мелодрами, бойовика, трилера,

екшн, оперети, індійського кіно, рекламного блоку.

“Я – актор»

Гра-еспромт. Потрібно театралізувати відому казку. Наприклад, «Колобок», «Ріпку», «Курочку рябу» або ж невідому….

Ведучий розподіляє ролі героїв живих і неживих (предметів), після чого читає текст, а герої зображують почуте. Як правило, чим старші учасники, тим цікавіше проходить гра.

Гру можна видозмінити, замість тексту ведучого використати заздалегідь підготовлену фонограму з музичних уривків, об’єднаних спільним сюжетом.

Авторські казки

Казка народів чорнозем'я

про трьох відьом

Якось зібралися відьми на шабаш в глухому лісі.

Зібралися, та й засперечалися хто краще на мітлі літає.

Сіла одна відьма на свою мітлу з лозин березових та й полетіла вищим за смереки.

Сіла друга відьма на свою швабру з кабанячої щетини і полетіла вищим за хмари.

А третя відьма сіла на свою швабру модну: мотузяну, імпортну. І полетіла вищим за місяць та зірки.

А що ж ви думали: іномарка — вона і в лісі іномарка.

Німецька юридична казка

про Попелюшку і Дюймовочку

Потрапила Попелюшка на бал, познайомилася там з принцом, та опівночі тікати їй треба було, як фея веліла. А тікаючи згубила вона кришталевий черевичок.

Став принц шукати дівчину, в яку закохався, — кому не приміряє туфельку з придворних панянок — всім мала.

Видав він тоді указ: одружуюся на тій дівчині, якій черевичок на ногу налізатиме. Підпис: принц.

Та тільки-но поставив він свій підпис, як з найближчих лопухів вилізла Дюймовочка. Туфелька їй не те що на ногу налізала, вона і з головою туди помістилася. Робити нічого, довелося принцу одружуватися, як і обіцяв.

А жили вони довго й нещасливо, бо Дюймовочка виявилася лиха та лайлива, та і в подружніх відносинах у них проблеми були.

Мораль казки проста: уважно треба відноситися до складання офіційних документів, щоб не було різночитань.

Фінансова казка

про срібне копитце.

Жило було у дальніх Карпатських горах козенятко-срібне копитце. І де не стукне воно копитцем — з'являється гривня дрібними грішми, стукне двічі — стольник, стукне тричі — тисяча у банківській упаковці.

І ось налякала його помаранчева революція, стало воно по країні бігати з кінця в кінець. Ловлять його і спецслужби, і міліція, і армія — та не заради користі, а тому що кожна така пробіжка це двадцять відсотків інфляції. Отже, якщо знайдете на дорозі гроші — несіть їх в центробанк, це зайві, і там їх знищать.

А якщо раптом цього козлика зловите — тут-то наша країна з кризи і підніметься.

Казка народів Сполучених Штатів

про працьовитий ослінчик

В одному американському місті жив ослінчик, який умів розмовляти. Працював кур'єром, розносив піцу.

Не раз чіплялись до нього журналісти, розкажи мовляв, звідки ти такий? Відмовлявся ослінчик, як міг, соромився, але зрештою згодився і дав інтерв’ю.

Жив був у комірчині татусь Карло, і принесли йому якось поліно. В казці він би обов'язково вистругав Буратіно, а в житті сім'ю годувати треба було. Змайстрував ослінчика, та й продав на ринку.

А що ослінчик ходити й говорити навчився — так це не лише від дерева залежить, а ще й від наполегливості й цілеспрямованості.

% Логічні ігри

«Що і для чого»

Хто більше назве варіантів застосування звичайних речей. Наприклад, ручки або серветки. Обраний предмет передається по колу і кожен, одержавши його, називає, як ще нестандартно можна використовувати даний предмет. Так предмет може пройти по колу двічі-тричі. Коли варіанти вичерпуються, уводяться тимчасові обмеження (наприклад, до трьох рахунків), і якщо за цей час гравець не придумав відповідь, він вибуває із гри. Переможця наприкінці нагороджують цим предметом або іншим призом.

«Нові застосування старим речам»

Гравці беруть, приміром, повітряну кульку, і по черзі розповідають, як її можна ще використовувати. Оцінюються оригінальні ідеї.

Варіанти завдань — знайти застосування:

•  порожній консервній бляшанці;

•  кульковій одноразовій ручці;

•  перегорілій лампочці.

«Відгадай-но!»

Визначте за допомогою запитань, на які можна відповісти тільки «Так» або «Ні», який предмет лежить у кишені (сумці)?

Просто вгадуючи, ми довго не зможемо вийти на правильний варіант, а от якщо вгадувати за алгоритмом, то можна виховувати культуру мислення, учитися ставити правильні запитання.

Скільки "К"?

Огляньте кімнату, місцину, в якій знаходитесь. Слід записати як можна більше назв предметів, що починаються на ту чи іншу літеру, наприклад, "к". Виграє той, хто називає слово останнім (можна не лише предмети, а й деталі).

Розповідь на одну букву

Попробуйте скласти маленьке оповідання, де б усі слова починались на одну букву.

В оповіданні має бути не менше 15 слів. Наприклад: "Папа прийшов пізно. Поцілував Павлика, погладив по плечу Петрика. Подумав, покуштував пиріг. Повечеряв. Підвівся, постелив постіль, потягнувся. Присів, поправив подушку. Приліг поспати".

Хто з вас напише найкраще оповідання на букву "С"?

Кіно, література і числа

Чи знаєте ви такі фільми, літературні твори, де в заголовку є числа? Таких назв досить багато. Наприклад: "Два капітани" Каверіна, "Дванадцять" Блока, "Тисяча і одна ніч" і т.д. Виграє той, хто напише більше назв за 2-3 хвилини.

«Нам надіслали сто гривень»

Ведучий обходить гравців і говорить: «Нам надіслали сто гривень. Що хочете, те й купите. Чорне, біле не беріть. «Так» і «ні» не кажіть!»

Після цього він ставить дітям різні запитання, а сам намагається, щоб хтось у розмові вимовив одне із заборонених слів: чорний, білий, так, ні. Приміром, ведучий каже: «Що продається у хлібному магазині?» — «Хліб». — «Який?» Неуважний гравець може відповісти: «Чорний і білий», а той, хто вчасно згадає заборонені слова: «М'який». — «А який хліб ти більше любиш, чорний чи білий?» -«Усякий» тощо. Той, хто вимовив заборонене слово, віддає ведучому фант. На запитання гравці мають відповідати швидко. Відповідь виправляти не можна.

% Ділові (імітаційні) ігри

Ділові (імітаційні) ігри – це ігрова імітаційна модель, яка відтворює умови, зміст, стосунки, динаміку тієї або іншої діяльності.

Отже, ділова гра застосовується як засіб імітації ухвалених рішень, проведення в штучно організованих ситуаціях різного плану. Імітація (від лат. Imitatio) – наслідування кому-небудь, чому-небудь, відтворення чого-небудь, повторення, відтворювання. У ділових іграх імітація сприяє наближенню до реальної практики, діяльності з метою навчання чого-небудь. Вони відрізняються від інших методів навчання, по-перше, імітацією діяльності реальних соціально-економічних систем; по-друге, учасники гри виступають у тих або інших ролях лише для придбання досвіду подолання конфліктів і ухвалення ділових рішень; по-третє, ділова гра – завжди метод колективного навчання; по-четверте, у ділових іграх спеціальними засобами створюється емоційний настрій для активізації інтенсифікації процесу навчання

Існують різні модифікації ділових ігор:

• Імітаційні ігри. Імітується діяльність якої-небудь організації або її підрозділів. Імітуватися можуть події, конкретна діяльність людей і обстановка, умови, у яких відбувається подія або здійснюється діяльність. Сценарій імітаційної гри, окрім сюжету події, містить опис структури й призначення імітованих процесів.
• Виконання ролей. У цих іграх відпрацьовується тактика поведінки, дій, виконання функцій і обов'язків конкретної особи. Для проведення ігор з виконанням ролі розробляється модель-п'єса, між учнями розподіляються ролі з «обов'язковим змістом».
• «Діловий театр». У ньому розігрується яка-небудь ситуація, поведінка людини в цій обстановці. Тут школяр повинен мобілізувати весь свій досвід, знання, навички, зуміти вжитися в образ певної особи, зрозуміти її дії, оцінити обстановку і знайти правильну лінію поведінки. Основне завдання методу інсценування – навчити підлітка орієнтуватися в різних обставинах, давати об'єктивну оцінку своїй поведінці, ураховувати можливості інших людей, встановлювати з ними контакти, впливати на їх інтереси, потреби й діяльність, не вдаючись до формальних атрибутів влади, до наказу. Для методу інсценування складається сценарій, де описуються конкретна ситуація, функції й обов'язки дійових осіб, їх завдання.
• Психодрама й соціодрама. Вони вельми близькі  до «виконання ролей» і «ділового театру». Це теж «театр», але вже соціально-психологічний, у якому відпрацьовуються вміння відчувати ситуацію в колективі, оцінювати і змінювати стан іншої людини, уміння ввійти з нею в продуктивний контакт.

Технологічна схема ділової гри

Етапи підготовки	Розробка гри	розробка сценарію; план ділової гри; загальний опис гри; зміст інструктажу; підготовка матеріального забезпечення
	Введення в гру	постановка проблеми, ідей; умови, інструктаж; регламент, правила; розподіл ролей; формування груп; консультації
Етап проведення	Групова робота над завданням	робота з джерелами; тренінг; мозковий штурм; робота з ігротехніком
	Міжгрупова дискусія	виступи груп; захист результатів; правила дискусії; розробка експертів
Етап аналізу й узагальнення		висновок гри; аналіз, рефлексія; оцінка й самооцінка роботи; висновки й узагальнення; рекомендації

Гра «О, щасливчик»

Одночасно гру грає 2 команди, які набирають по 10 балів за кожну правильну відповідь.

Переможцем вражається команда, яка набрала найбільше балів.

Запитання гри»:

1.Розставте музичні інструменти по-порядку, в сторону збільшення їх струн (від найменшої кількості до найбільшої).

Варіанти:                              Правильна відповідь:

1. домбра;                                       1. балалайка;

2. арфа;                                           2. домбра;

3. балалайка;                                  3. гітара;

4. гітара.                                         4. арфа.

2.Розставте птахів по-порядку, в сторону зменшення їх ваги (починаючи від найбільшої до найменшої).

Варіанти:                              Правильна відповідь:

1. ластівка;                                               1. страус;

2. страус;                                         2. пінгвін;

3. колібрі;                                       3. ластівка;

4. пінгвін;                                        4. колібрі.

3.Впорядкуйте величини в порядку спадання(починаючи від найбільшої до найменшої)

Варіанти:                              Правильна відповідь:

1. Кбт.                                             1. Тбт.

2. Тбт                                              2. Гбт.

3. Бт.                                                         3. Кбт.

4. Гбт.                                              4. Бт.

4. Впорядкуйте міста починаючи з найстарішого

Варіанти:                              Правильна відповідь:

1. Санкт-Петербург                        1. Київ (>1500 р.)

2. Київ                                             2. Москва(>1000 р.)

3. Вінниця                                       3. Вінниця =640 р.

4. Москва                                        4. Санкт-Петербург=300 р.

5.Розташуйте міста України з Заходу на Схід :

Варіанти:                              Правильна відповідь:

1.Донецьк;                                                1.Львів;

2.Харків;                                         2.Вінниця;

3.Львів;                                           3.Харків;

4.Вінниця;                                       4.Донецьк.

6.Впорядкуйте країни по величині їх площі, починаючи з найбільшої до найменшої:

Варіанти:                              Правильна відповідь:

1.Україна;                                       1.Росія;

2.Китай;                                          2.Китай;

3.Молдавія;                                    3.Україна;

4.Росія;                                            4.Молдавія;

7.  Впорядкуйте квіти по порядку їх зацвітання (з весни до осені):

Варіанти:                              Правильна відповідь:

1.     піони;                                          1. фіалки;

2.     фіалки;                                        2. піони;

3.     хризантеми;                               3. гладіолуси;

4.     гладіолуси;                                 4. хризантеми;

8.   Розташуйте міста України з півдня на північ:

         Варіанти:                              Правильна відповідь:

         1. Кривий Ріг;                                 1. Севастополь;

         2. Одеса;                                          2. Одеса;

         3. Севастополь;                               3. Кривий Ріг;

         4. Житомир;                                    4. Житомир;

9.   Впорядкуйте дерева по їх висоті:

Варіанти:                              Правильна відповідь:

         1. калина;                                        1. калина;

         2. евкаліпт;                                               2. верба;

         3. верба;                                          3. тополя;

         4. тополя;                                        4. евкаліпт;

10.         Розташуйте морських тварин по їх розмірах(від найбільшого до найменшого):

Варіанти:                              Правильна відповідь:

         1. кит;                                              1. кит;

         2. акула;                                          2. акула;

         3. скат;                                             3. морський котик;

         4. морський котик;                         4. скат;

«ЩО? ДЕ? КОЛИ?»

Мета гри: поглибити знання учнів з інформатики, розвивати пізнавальний інтерес, інтелект, виховувати потяг до неперервного удосконалення своїх знань; формувати дружні, товариські стосунки, вміння працювати командно.

Оформлення: два столи (червоний та зелений), на яких встановлені сигнальні пристрої (кнопки, при натисканні на які запалюється лампа на відповідному столі); конверти з підготовленими в них запитаннями з інформатики (по 5 запитань); магнітофон; піщаний годинник на одну хвилину.

1. Жеребкування команд

У грі беруть участь 8 команд (по 2 команди з кожної паралелі 5—-1 класів). Кожна команда отримує свій номер.

2.Вступне слово педагога

Педагог вказує на те, що вся гра буде проходити у формі усного опитування у три тури, в кожному з яких зустрічаються по дві команди згідно з жеребкуванням. Кожна зустріч двох команд проходить до 3-х правильних відповідей однієї з команд. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. У випадку, якщо жодна з команд не набере необхідної кількості балів з 5 заданих питань, обидві команди дискваліфікуються. Переможці першого туру беруть участь у на-півфіналі та розігрують між собою право на вихід у півфінал. Команди, які потрапили до фінальної гри, отримують спеціальні призи.

ЗАПИТАННЯ 1 ТУРУ

1-й бій

A)Що таке алгоритм?

Б) Що таке комп'ютерний вірус?

B)Що таке драйвер? Г) Що таке біт?

Д) Що таке інформація? 2-й бій

A)Що таке байт?

Б) Що таке інформатика?

B)Що таке порт?

3-й бій

A)Що таке слот?

Б) Що таке стример?

B)Що таке комп'ютер? Г) Що таке Інтернет?

Д) Що таке системний диск?

         4-й бій

A)Що таке плотер?

Б) Що таке ASCII-таблиця?

B)Що таке кілобайт? Г) Що таке піксел? Д) Що таке програма?

5-й бій

A)Що таке процесор?

Б) Що таке текстовий процесор?

B)Що таке роздільна здатність?

Г) Що таке дані? Д) Що таке комп'ютерна мережа?

ПІВФІНАЛ

1-й бій

A)Що таке материнська плата?

Б) Хто такий хакер?

B)Що таке сканер?

Г) Що таке шлях доступу? Д) Що таке операційна система?

2-й бій

A)  Що таке картридж? Б) Що таке монітор?

B)   Що таке файл? Г) Що таке шина?

Д) Що таке піктограма?

ФІНАЛ

A)  Що таке протокол? Б) Що таке каталог?

B)   Що таке мультимедіа? Г) Що таке утиліта?

Д) Що таке гіпертекст?

Вітання команди знавців з перемогою і вручаю їм цей цінний подарунок. Журі визначає кращого знавця турніру.

ІГРИ З ПРАВИЛАМИ  

% Жваві

Наступним видом гри є жваві ігри – найважливіший засіб фізичного виховання. Вони завжди вимагають від гравців рухових дій, направлених на досягнення умовної мети. У цих іграх дитина показує межі своїх фізичних можливостей, що вона набагато рідше проявляє в навчальній і трудовій діяльності. Особливість жвавих ігор – характер змагання, творчого, колективного. Головна ознака – наявність активних дій: біг, стрибки, лазіння по канату, гра в м'яч і т.п. Виховне значення жвавих ігор не зводиться до розвитку тільки таких цінних фізичних якостей, як швидкість, спритність, сила, витривалість, гнучкість, а й розвиваються й інтелектуальні якості: спостережливість, пам'ять, логічне мислення, кмітливість.

Серед жвавих ігор є такі, які спеціально направлені на виховання окремих сторін особистості гравців, наприклад, витримки й самовладання, взаємовиручки й товариства.

Жваві ігри бувають літні й зимові.

Улітку. Добре вписуються жваві ігри в тривалу прогулянку, турпохід, турзліт. Для організації уваги добре підходять атракціони або веселі поєдинки, ігри на свіжому повітрі. Тут необхідно враховувати погоду, місце, оскільки місце для жвавих ігор повинне бути рівним і просторим.

Узимку. Широкі можливості розкриваються для колективних поїздок на каток, за місто на лижах. Цікавий досвід об'єднання зимових ігор і забав у цілісний ігровий комплекс – свято зимових ігор, яке включає такі ігри, як «Безстрашні мисливці» – битва з чудовиськом, якого повинні закинути сніжками; «Поєдинок вершників» – стягнути супротивника з «коня», а також найпринаднішою грою на зимових ігрищах – зміст і штурм фортеці.

Там, де жваві ігри, там немає місця нудьзі. Кожна гра має своє ігрове завдання: «наздожени», «піймай», «знайди».

Жваві ігри можуть бути малої, середньої, великої й максимальної рухливості. Жваві ігри бувають командними, груповими, парними, одиночними.

«Брязкальця»

Діти^:стоять тісним колом. Вони передають один одному за спиною брязкальця. Ведучий, що стоїть посередині, намагається по звуку вгадати, в кого брязкальця. Якщо вгадав, то вказує на гравця і говорить: "Руки". Названий повинен відразу показати обидві руки. Якщо брязкальця і справді були в нього, то він стає ведучим, якщо ні, то гра продовжується.

«Картопляна естафета»

Гравці розділяються на дві команди і стають у два ряди один за одним. За сигналом ті, що стоять першими, беруть ложку, кладуть у неї картоплину і починають бігти до прапорців, встановлених за 15-20 метрів. Оббігши їх, повертаються назад і передають ложку з картоплиною товаришеві по команді. Виграє та команда, яка швидше завершить картопляну естафету.

«Півники»

В середину кола діаметром 2-3 метри стають двоє гравців - "півники". Стрибаючи на одній нозі, вони намагаються виштовхати один одного з кола. Виграє той, хто залишиться в колі.

«Горобці та горлиці»

Поділившись порівну, діти стають у дві шеренги - одна навпроти другої. Перед цим домовляються, хто буде "горобцями", а хто "горлицями". Ведучий говорить: "гор..." і замовкає. А потім несподівано говорить кінець слова "-лиці" або "-обці". Після цього та група дітей, яку назвав ведучий, втікає, а інша наздоганяє. Впіймані гравці переходять до команди суперників.

«Веретено (грузинська гра)»

Діти діляться на дві команди і стають один за одним у дві колони. За сигналом ті, які стоять першими, повинні швидко обернутися навколо себе - як веретено. Як тільки вони це зроблять, найближчі сусіди беруть їх за талії і знову, але вже вдвох, обертаються. Далі - втрьох, учотирьох -доки вся команда, як велике веретено, не обкрутиться. Перемагає та із них, яка зробить це швидше.

«Зайчик-Побігайчик (литовська гра)»

Когось одного вибирають "сірим зайчиком". Всі діти стають у коло і беруться за руки. "Зайчик" присідає в центрі і вдає, що спить. Усі навколо нього починають то піднімати, то опускати руки. А "зайчик" вижде слушну мить - і шмиг попід руки. Як пощастить йому вискочити на волю, то вже хтось інший стає "зайчиком".

«Кіт»

Серед учасників гри вибирається "кіт". Гравці відходять від нього на невелику відстань і запитують: "Кіт, яка сметана?" "Кіт" у відповідь називає якийсь колір, наприклад: "Червона". Всі учасники гри повинні швидко доторкнутись до чогось червоного. Кому це не вдається зробити, втікає. Кого "кіт" наздожене, той стає "котом", і гра починається знову.

«Хто спритніший?»

Учасники гри стають у коло. За командою ведучого вони починають співати пісню. Через деякий час ведучий раптом називає якусь цифру, наприклад, три. Всі повинні швидко розібратися по трійках. Кому не вистачає місця в трійках, той виходить з гри. Перемагає найспритніший.

«Кращий клоун»

Гравці вибирають "фотокореспондента", який приходить до цирку, щоб "сфотографувати" кращого "клоуна". "Кореспондент" б'є в долоні, і всі гравці - "клоуни" - завмирають у кумедних позах. "Кореспондент" виставляє з "арени" нецікавого, на його думку, "клоуна". І гра триває, доки не залишиться один "клоун" - найкращий. Тоді "клоун" і "кореспондент" міняються ролями.

«Безпритульна лелека» (молдавська гра)

Діти стають у коло і креслять навколо себе "гнізда". А одного "лелеку" залишають безпритульним. Підійде він до першого-ліпшого "гнізда" і - стриб туди. Далі обоє на-одній нозі намагаються якнайшвидше прострибати навкруги інших "лелек". Один скаче ліворуч, другий - праворуч. Хто повернеться до вільного "гнізда" першим, той і господар. А хто запізнився, стрибає в інше "гніздо", і все починається спочатку.

«Сова» (казахська гра)

Той, кого виберуть "совою", сідає в "гніздо" і до певного часу "спить". А всі навколо нього бігають і стрибають: один кумкає, як жабеня, інший мекає, як козенятко, ще хтось ірже, як лоша, Ведучий раптом говорить: "Ніч". "Сова" розплющує очі - й ну "літати". Всі завмирають на місці. Хто поворухнеться чи засміється, сам стає "совою". Гра триває далі.

«Морозко» (білоруська гра)

Лічилкою назначають Морозка. Діти швидко розбігаються по всьому майданчику. Морозко намагається доторкнутись до когось, щоб "заморозити" його. "Заморожений" повинен зупинитися і завмерти на місці. Гра триває до тих пір, доки не будуть "заморожені" всі учасники гри.

«Мисливці і зайці»

Малюється коло діаметром 8-10 метрів. За колом стають .два "мисливці". Вони намагаються м'ячем влучити в "зайців", які бігають у колі. "Заєць", об якого вдарився м'яч, вибуває з гри. Два "зайці", які останніми залишилися в колі, стають "мисливцями".

«Хто швидше»

Усі діти стають в одну шеренгу. За сигналом ведучого їм потрібно якнайшвидше дострибати з м'ячем між ногами до лінії, проведеної метрів за 10-15. Хто випустить м'яч -вибуває з гри. Переможцем стає той, хто найшвидше дострибає до лінії.

«Космічні перегони»

Гравці утворюють команди. Кожній команді потрібен великий м'яч. Мета гри — простежити, яка команда перша освоїть космос. Перший гравець з кожної команди пробігає через кімнату з м'ячем і котить його назад до наступного гравця. Та команда, яка перша перетне кімнату, виграє і стає володаркою космосу.

«Кульковий салют»

Кожен гравець зі своєю кулькою має добігти до стільця і лопну ти кульку, сівши на неї. І лише потім передавати естафету.

«Одвічний рух»

Усі учасники гри сідають у коло. Один гравець починає показу вати фізичні рухи (махати рукою, тупотіти ногою тощо). Гравець, що праворуч нього, має повторити його рух і додати щось своє. Третій повторює рухи обох і додає своє тощо. Той, хто не може згадати хоча б одну дію чи робить рух у неправильному порядку, виходить з гри.

«Не збий кашкета»

Тут грають хлопчики в кашкетах, кепках, тощо. Лічилкою визначають одного, якому надівають усі кашкети - один поверх другого. Він присідає. А решта намагається перестрибнути через нього, не збивши жодного каш кета.

«Земля, вода, повітря, вогонь»

(вірменська гра)

Всі стають у коло, а ведучий - в центрі. Він кидає комусь із дітей м'яча, говорячи при цьому одне із слів: "земля", "вода", "повітря", "вогонь". Якщо він, наприклад, сказав "земля", то гравець, що впіймав м'яча, повинен швидко назвати якусь тварину. На слово "вода" треба назвати рибу, на слово "повітря" - птаха. Якщо ведучий скаже "вогонь", усі, обмахуючись руками, повинні швидко обкрутитися на місці. Хто зробить помилку, вибуває з гри.

 «Знайди своє місце у веселці»

Хто швидше знайде сім кольорів на одязі гравців і вишикує їх по порядку.

«Пошта йде»

Всі сидять на стільцях по колу. Кожен бере собі назву міста. Посередині кола - листоноша.

Він оголошує, що везе "листи" з Києва в Ташкент або з Мінська у Вінницю. Назви міст швидко міняються - своїми місцями. "Листоноша" в цей час намагається зайняти пусте місце.

Той, хто залишився без місця, стає "листоношею", а той, хто зайняв пусте місце, приймає назву того ж міста.

«Кільце»

На довгу мотузку надягають кільце. Кінці мотузки зав'язують. Гравці стають в коло, розтягують мотузку. Ведучий - в центрі кола. Діти, тримаючись руками за мотузку, непомітно пересувають кільце, передаючи його сусіду, часто змінюючи напрямок, роблячи обманливий рух. Ведучий ляскає по руках дітей, шукає кільце. В кого знайшов, той стає ведучим.

«Втікаюче місце»

Стільці стоять по колу. На всіх, крім одного, сидять гравці. Ведучий - посередині. Починаючи гру, він намагається сісти на пусте місце, але всі гравці швидко пересідають ліворуч, заважають йому зайняти місце. Місце весь час тікає від ведучого. Якщо ведучий зумів сісти, водить його сусід зліва!

«Горіхові бомби»

Дайте кожному гравцеві по п'ять горішків, які вони мають за кидати у відерце. Той, хто потрапив хоча б тричі поспіль, одержує приз — горіхи

«Морський похід»

Двоє гравців - вартові. Вони стоять з зав'язаними очима посередині кімнати. Останні діти по черзі намагаються безшумно просковзнути через "морський прохід", їм можна пригинатись, проповзати. "Вартові", зачувши шум, піднімають руки, перегороджують дорогу. Тримати руки весь час протягнутими вартові не мають право. Затримані вибувають з гри.

% Спортивні

Веселі старти

Веселі старти пов'язані переважно із завданнями конкурсного характеру: рівновага, ходьба, біг, стрибки, метання, перелізання, перенесення предметів і вантажу, пересування за допомогою технічних пристосувань, атракціони, подолання смуги перешкод. Важливо, щоб ці завдання були веселими і цікавими. Перемагають найбільш спритні, сміливі.

«Біг зі скакалкою»

Учасники по черзі стрибають зі скакалкою до наміченого місця. Назад повертаються бігом.

«М'яч від стіни»

Гравці стають у шеренгу перед стіною і розраховуються за по рядком номерів.

Гравець кидає м'яч об стіну, називаючи голосно номер когось із гравців. Останній ловить м'яч і теж кидає його об стіну, називаючи будь-який номер. Так повторюється щоразу. Якщо м'яч упаде на землю, усі розбігаються, а названий гравець, що не піймав м'яча, бере його і кричить: «Стій!» Усі зупиняються, і гравець намагається потрапити у кого-небудь м'ячем. Якщо потрапить, то гравець піднімає м'яч і кричить: «Стій!», після чого кидає в наступного гравця. І так чинить кожен гравець, якого торкнувся м'яч.

Якщо гравець, що кинув м'яч, промахнувся, йому зараховується один штрафний бал, і гра починається знову. Кидок м'яча об стіну робить той гравець, який не потрапив м'ячем в іншого учасника гри.

Виграють ті, хто не має штрафних балів. Хто з гравців має най більше штрафних балів, програє.

Не можна заважати гравцям ловити м'яч від стіни. Називати но мер гравця треба одночасно з кидками м'яча об стіну. За командою: «Стій!» ніхто не має зрушити з місця, а має право тільки ухилятися. Кидати м'яч можна лише з того місця, де м'яч був піднятий.

Вибираючи місця для гри, слід простежити, щоб поблизу не було вікон, засклених дверей.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ З ПРАВИЛАМИ

% Дидактичні ігри

Переважно пізнавальне навантаження, функцію інтелектуального розвитку беруть на себе дидактичні ігри.

Дидактичні ігри – різновид ігор з правилами, спеціально створювані педагогікою (у тому числі й народній) з метою навчання й виховання дітей. У грі дитина з великим інтересом і бажанням виконує те, що зовні їй здається дуже важким і нецікавим. Одним з перших сказав це В.О. Сухомлинський: «Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу. Так хай перед нею відкривається чудовий світ у живих фарбах, яскравих і трепетних звуках, у казці й грі, власній творчості. Через казку, фантазію, гру, через неповторну дитячу творчість – правильна дорога до серця дитини».

Необхідно відзначити, що навчання й дозвілля – явища для дитини взаємозв'язані.

Гра як дидактичний засіб, як «шлях дітей до пізнання світу, у якому вони живуть і який покликані змінювати», використовується в школі, особливо в підлітковому віці в мізерних дозах. Залежно від того, наскільки є вивченими закономірності ігрової діяльності, вдається більшою або меншою мірою використовувати її для педагогічних цілей. Перед сучасною школою стоїть конкретне завдання – навчитися педагогічно управляти дитячою грою, ураховуючи її виховні потенціали й психологічні особливості розвитку дитини в грі.

Виховно-освітній зміст дидактичних ігор формується у вигляді задачі, проте для дітей ця задача не виступає відкрито, а реалізується непрямим чином, через задачу ігрову, ігрові дії й правила. Захоплення грою мобілізує інтелектуальні сили дитини, а наявність цікавості, жарту, гумору полегшує виконання задачі. Найважливішим секретом гри є те, що вона побудована на інтересі й добровільності. Примусити грати не можна, захопити грою можна. Цей вид ігор є не що інше, як ігрове навчання. Повчальний характер дидактичних ігор заснований на найважливішій закономірності ігрової діяльності дітей і підлітків – прагненні діяти за мотивами уявної ситуації.

Дидактичні ігри засновані на змаганні в знаннях. Виграє той, хто володіє найбільшою інформацією. За допомогою дидактичних ігор діти вчаться порівнювати й групувати предмети як за зовнішніми ознаками, так і за їх призначенням, вирішувати завдання, у них виховується зосередженість, увага, наполегливість, розвиваються пізнавальні здібності.

За характером матеріалу, що використовується, дидактичні ігри підрозділяють на три групи:

    Наочні (дидактичні іграшки й матеріали).

    Настільно-друкарські: ігри, засновані на підборі картинок за принципом схожості (лото, доміно), або складання з частин цілого (пазли, кубики з картинками), а також ігри типу «Важка подорож», «Лабіринт». Розвиваючи логічне мислення, настільно-друкарські ігри несуть важливе пізнавальне навантаження, а саме знайомлять дітей з представниками тваринного і рослинного світу, з призначенням предметів побуту, з технікою, соціальними явищами природи і т.п.

    Словесні ігри включають більшість ігор-загадок, ігор-подорожей.

Результативність дидактичних ігор залежить, по-перше, від систематичного їх використовування, по-друге, від цілеспрямованості програми ігор у поєднанні із звичайними дидактичними вправами.

Складність словесних ігор у тому, що вони частіше за все не є пов'язаними з безпосереднім сприйняттям предметів, явищ, а вимагають певного абстрагування: у них діти оперують уявленнями, самостійно роблять висновки, помічають логічні помилки, проявляють уважність, швидкість реакції.

Іноді дидактичні ігри розглядаються дуже вузько – лише як засіб інтелектуального розвитку дитини.

Деякі дидактичні ігри несуть у собі уявну ігрову ситуацію, мають сюжет, вимагають розігрування ролей. Наприклад:

Для розвитку вміння вести діалог у молодших школярів використовується гра «Магазин іграшок», для розпізнавання тварин – гра «Упізнай по голосу», для запам'ятовування героїв казок – інсценування «З якої я казки?»

За допомогою дидактичних ігор діти вчаться порівнювати й групувати предмети як за зовнішніми ознаками, так і за їх призначенням, вирішувати завдання; у них виховується зосередженість, увага, наполегливість, розвиваються пізнавальні здібності.

У міру того, як функція навчання ставала приналежністю школи, відбувалася диференціація дидактичної гри.

Вона розділилася на ігри, що використовуються з метою навчання (власне дидактична гра й ігрові прийоми на уроках), і ігри, що забезпечують позакласну виховну роботу й дозвілля школярів: тут зустрічаються всі види ігор, що розвивають дітей морально, інтелектуально, фізично, естетично.

У дітей молодшого віку (6–8 років) – ігри-заняття, ігри-вправи. До них відносяться мозаїки, розрізні картинки, різні лото, ігри на узагальнення й виділення істотної ознаки цілої низки предметів гри на спостережливість («Що змінилося?», «Чого тут не вистачає?», «Що зайве?»). Сюди входить цілий ряд словесних ігор, завдання яких практично ті ж («Навпаки», «Що це?», «Фанти»).

Багато з подібних ігор широко поширені серед старших дітей. Підлітки, наприклад, люблять ігри, пов'язані з тренуванням кмітливості, швидкості реакції, спостережливості. До таких ігор можна віднести головоломки всіх видів, настільні ігри, забави, деякі фокуси, цікаві задачі, загадки.

% Пізнавальні ігри

Пізнавальні ігри містять у собі величезні можливості для розширення обсягу інформації, що отримується дітьми в ході виховання, стимулюють перехід від цікавості до допитливості, є прекрасним засобом розвитку інтелектуальних творчих здібностей, знижують психічні й фізичні навантаження.

Широке розповсюдження отримали пізнавальні ігри, у яких основний момент – змагання (частіше всього – командне). Ці ігри формують потребу в розширенні кругозору, розвивають творче мислення.

До них відносяться майже всі пізнавальні ігри-конкурси, що проводяться в процесі позакласної роботи («Що? Де? Коли?, КВК, вікторини). Ці ігри емоційні, колективні за своєю суттю, учать слухати інших, уміння коректно висловлювати свої думки, переживати за інших членів команди.

Вони вимагають попередньої підготовки як дорослих, так і дітей, які спочатку з потреби, а потім і із власної волі звертаються до популярної літератури. При проведенні їх необхідно строго враховувати обсяг знань, що є, а також вік дітей.

Для молодших дітей ігри повинні носити більш емоційний характер і по можливості містити елементи жвавих ігор, щоб діти не сиділи. Можна провести конкурси вигадників казок. Казка може бути на певну задану тему, вільна, її можна інсценувати.

До пізнавальних ігор можна віднести такі ігри, направлені в основному на процес соціалізації: «Хто я?», «Моє місце у світі?», «Хто навколо мене?», «Яким я здаюся іншим людям».

Інтерес підлітків і старшокласників до подібних ігор пояснюється відчуттям дорослості, що виникає. Ці ігри не вимагають спеціальної підготовки, місця й добре відомі («Думки» – коли треба за висловом про тебе самому вгадати, хто про тебе так сказав; «Асоціації» – за вільними асоціаціями вгадується людина, яку загадали; ігри, у яких треба зобразити кого-небудь з присутніх – пантомімічно або словесно – угадати, кого зображали).

Ці ігри дають можливість з'ясувати уявлення школярів один про одного, про ідеального однолітка, про згуртованість дитячого колективу. Усі ці знання можуть дати напрям самовихованню, корекції особистості дитини.

Особливістю цих ігор є те, що вони майже завжди вимагають участі педагога, вихователя, узагалі дорослого, краще на правах гравця. Педагог може вчасно внести корекцію, зняти зайву напруженість, максималізм, властивий віку, інакше можливі образи, конфлікти. Іноді дорослий може перевести гру в жартівливу форму, щоб запобігти небажаних моментів. Самі підлітки і навіть більш старші діти погано вміють це робити.

До пізнавальних ігор відносяться також орієнтаційні ігри.

Це свого роду навчання дорослого життя: як поводитися в певній ситуації, знаходити виходи з конфліктних ситуацій, спілкуватися з людьми різного віку, як поводитися в тій або іншій ситуації.

Такі ігри містять елемент профорієнтації. При чіткій, продуманій організації такі ігри дають більше, ніж розповідь, бесіда.

Гра повинна проходити в обстановці інтелектуального змагання, емоційної напруги, необхідності самостійно ухвалювати рішення – тоді інформація, яку одержують школярі, засвоюється повніше й легше.

«Розшифруй»

Кожну букву у словах МОРЕ, ВЕСНА чи будь-яких інших тематичних словах пропонується розшифрувати. Приміром, МОРЕ можна розшифрувати як «Маленькі Олені Радіють Едельвейсам».

«Рима по колу»

Кожний по черзі задає сусідові слово, а той має придумати до нього риму.

«Визнач за запахом»

За запахом потрібно з'ясувати, що знаходиться в коробці, й описати за допомогою слів чи тільки жестів.

«Пісні з компонентом онім»

Кілька команд, по черзі і хором, не повторюючи, співають пісні з іменами (жіночими чи чоловічими, географічними назвами, астрономічними тощо). Перемагає та команда, яка останньою проспіває пісню, а ті команди, що не змогли пригадати пісні, вибувають із гри.

«Продовж фразу»

1.«Здрастуй, я радий тебе бачити, тому що...» Потрібно продовжити фразу чимось гарним, приємним для людини. Зробити це потрібно щиро, від душі. Вправу краще проводити в колі, де кожен гравець, починаючи з ведучого, продовжує фразу по черзі.

2.«Мені приємно знайомитися з тобою, тому що...»

3.«Привіт, ти уявляєш...» — Усі по колу вітаються цією фразою, описуючи який-небудь цікавий, дивний, смішний, приємний, важливий випадок, подію чи момент свого життя.

4.«У кого світлішає на душі, коли він згадує про тебе?»

5.«Я радий(а), що зустріч із тобою...»

«У якому ти сьогодні образі?»

Учасники по колу розповідають про свій образ. Це може бути асоціація із квіткою, твариною, погодою, казковою істотою, фруктом, овочем, предметом побуту, музичним інструментом. У цій грі важливо не тільки «У якому ти сьогодні образі?», а ще й аргументація — «Чому?».

«Відкрий таємницю імені»

Кожний по черзі розповідає легенду про власне ім'я, що воно означає, чому йому дали саме це ім'я.

«Мені подобається мій сусід (сусідка)

Учасники по черзі чи по колу говорять: «Мені подобається моя сусідка ліворуч», приміром, Надійка, за її Наполегливість, сусід праворуч — Костик за його Комунікабельність.

«Дограй картину»

Відомі картини можна не тільки намалювати, а й зобразити пластично. Можна спробувати уявити, що відбулося з головними героями картин «Ранок у лісі» І.Шишкіна, «Граки прилетіли» О.Саврасова тощо і спробувати «дограти» картину.

«Що навколо?»

Гра на розвиток уваги. Діти називають по черзі, не повторюючи, і перевіряючи один одного, що навколо дерев'яне, скляне, смачне, солодке тощо.

Добра гра для початку розмови і створення святкового настрою. Можна проводити її у формі «Аукціону». Тоді гравці піднімають; руки, а ведучий, повторюючи останній варіант, рахує до трьох. Якщо до цього моменту ніхто не назвав нічого нового, виграє той, хто останнім назвав предмет.

«Наскільки ви спостережливі?»

Інструкція: «Уважно подивіться одне на одного, а потім заплющте очі і спробуйте правильно відповісти на наступні запитання:

—Хто який за рахунком?

—У чому взутий сусід праворуч (ліворуч)?

— У що сьогодні одягнена сусідка? - Чи є прикраси, які?

Після того як учасники розплющать очі, можна запитати, чи помітили вони якісь зміни у кімнаті.

Проведення пізнавальної вікторини

Вікторина або «інтелектуальна гра», або «ерудиціон» і багато подібного з різними назвами, але з єдиною сутністю: все це — спеціально організовані змагання з ерудиції. Найголовніше в організації вікторини — правила та питання. В залежності від того, які правила ви встановите, визначиться і кількість команд, і склад учасників, і навіть розташування меблів під час гри. Якщо за основу ви візьмете правила клубу «Що? Де? Коли?, у вас буде одна команда з шести чоловік, які сидять колом у центрі в оточенні глядачів-противників, які придумали питання напередодні. Якщо ваша вікторина буде схожа на «Щасливий випадок», то команд буде вже дві — четверо в кожній, — а питання доведеться готувати вам. А якщо ви придумаєте свій варіант правил, то цілком можливо, що учасниками гри-вікторин стануть усі діти, а команд не буде зовсім — буде індивідуальна першість.

Придумати правила (іншими словами «сюжет» або «форму гри») самому дуже ризиковано. Якщо ви не врахуєте якоїсь дрібниці, яка призведе до конфлікту, то замість радісного проведення часу ви отримаєте зіпсований настрій, замість згуртування дітей — роз'єднаність. Тому, якщо вам бракує досвіду в розробці інтелектуальних ігор, то краще використати перевірені заготовки. Тим більш, що сьогодні на всіх каналах телебачення ми можемо спостерігати за різноманітними змаганнями з ерудиції, а саме: «Зоряний час», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Ключ до успіху», «Поле чудес» та інші. Проводити свою гру за мотивами телевізійної краще і тому, що дітям не потрібно буде довго пояснювати умови змагання. Вони їх знають, тому що дивляться телевізор не менше вас.

При складанні питань потрібно керуватись такими правилами:

— не можна, щоб питання перетворювалось у завдання, вимагаючи розгорнутої відповіді. (Наприклад: дайте характеристику кругообігу води в природі);

— не можна, щоб питання потребувало вузькоспеціалізованих поглиблених знань. (Наприклад: хто був комендантом Полтавської фортеці під час битви  1709 року?) .

—  не можна, щоб питання потребувало відповіді-переліку. (Наприклад, які команди були чемпіонами світу з футболу?);

—  не можна, щоб питання складалось з трьох компонентів. (Наприклад: хто, коли і навіщо винайшов порох?),

—  не можна, щоб питання було примітивні. (Наприклад: чи вимірюється амперметром сила струму?)

Питання, в яких порушені ці принципи, стають невдалими, і частіше всього через них і виникає протест, образа та сльози. Тому краще спочатку позбутися сумнівних питань.

Виходячи з досвіду, вигідно готувати питання з таких тем: «Розважальна математика», «Фізика в побуті», «Природа навколо нас», «Техніка і людина». «Спорт та здоров'я», «Музика в нашому житті». Темою може стати і окремий фільм або літературні твори.

Крім правил та питань, при організації вікторини важливо пам'ятати і про інші умови успіху. А саме, повинно бути компетентне журі, гарне оформлення, ритуали початку та закінчення гри, нагороди.

Оскільки ведучим будете ви, подумайте заздалегідь, як ви будете знайомити глядачів з учасниками, що будете говорити при коментуванні відповідей, при можливих підказках «з залу». Згадайте, якими прийомами можна підігрівати напругу, підтримувати ігрову інтригу: «таємничий шепіт», «заворожуюча пауза».

Якщо ви все це врахували, врахуйте ще фактор часу. Ваша пізнавальна гра не повинна продовжуватись більше години, щоб не стомити дітей одним багаточасовим інтелектуальним марафоном.

Враховуючи рівень розвитку дітей та їх вік, ви можете підібрати  такі вікторини.

Тема: «ПРИРОДА НАВКОЛО НАС» або «В СВІТІ ТВАРИН»

1. Як визначити вік риби?

     — за допомогою лупи. По кількості кілець на лусці. Кожне кільце відповідає рокові.

2. Чи вміють слони плавати?

     — слони не тільки добре плавають, але навіть занурюються в воду, виставляючи над її поверхнею хобот.

3. Чи має коник-стрибунець вуха?

     — так, орган слуху коника-стрибунця розташований на голенях передньої пари ніг.

4.  Є риба, яка вражає свою здобич електричною іскрою.

Яка це риба?

     — електричний скат. Водиться він у морях.

5.  Які перелітні птахи більшу частину свого шляху про ходять пішки?

     — коростель, болотяна куропатка.

6.  У яких птахів крила покриті не пір'ям, а - лускою?

     —                                            у пінгвінів.

7.  Коли говорять про людей блакитної крові, мають на увазі елітну частину суспільства. Відрізняючись від людей, тварини дійсно мають блакитну кров. Назви їх.

     — Це павуки, скорпіони, восьминоги, річкові раки.

8.  Які звірі літають?

     — летючі миші (кажани).

9.  Чому павук не заплутується у своїй павутинні.

     — тому, що він бігає завжди тільки по гладеньких радіальних нитках, а не по клейких концентричних.

10. Цей цікавий птах, коли линяє, скидає своє покриття і стоїть біля нього майже два тижні, очікує, коли з'явиться нове. Що це за птах?

     — Пінгвін.

Тема: «ПРО РОСЛИНИ»

1.  Назви найвище дерево.

     — австралійський евкаліпт. Висота його досягає, інколи до 150 м.

2.  Де батьківщина кавуна?

     — південна Африка. Пустеля Калахарі.

3.  Скільки років живе ялина?

     — 80—120.   

4.  Яка рослина ловить комах?

     — росянка. Вона не тільки ловить комах, але і пожирає їх.

5.  Ягоди ростуть у середній смузі і містять дуже багато вітамінів. Як вони називаються?

     — чорна смородина та шипшина. Вони містять значно більше вітамінів, ніж лимон.

6.  Яке дерево має довше коріння: ялина чи сосна?

      — сосна. Вона росте в сухих місцях і тому вимушена шукати вологу на великій глибині.

7.  Які горіхи ростуть під землею?

     — китайські горіхи.

8.  Назви най довговічніше дерево.

     — Секвоя. Живе до 6000—7000 років.

9.  Чи росте дерево взимку?

     — Ні, не росте. Взимку воно завмирає.

10.    Листя яких дерев восени червоніють?

     — листя клена, осики, горобини.

Тема: «ПО ГЕОГРАФІЧНІЙ КАРТІ»

1.  В якому місці земної кулі, куди б ви не по глянули, буде південь?

     — на Північному полюсі.

2.  Назви озеро, в яке впадає 336 річок. З цього озера бере початок тільки одна ріка.

     — озеро Байкал.

4.  На території якої країни знаходиться пустеля Кара-Кум?

     — на території Туркменії.

5.  В назві яких чотирьох морів згадується колір?

     — Біле, Чорне, Жовте, Червоне.

6.  В Назві якої ріки чується три ноти?

     — Міссісіпі.

7.  Який найбільший острів?

     — Сахалін (площа 76,4 тис. кв. км).

8.  Яке найбільше озеро в світі?

     — Каспійське море (площа 372 тис..кв. км).

9.  Яка ріка має назву тварини?

     — Тигр.

6.На вечір, в школу прийшов з Будинку школярів інструктор-масовик. Він провів цікаві ігри з дітьми, показав нові танці. «Як Ваше ім'я?» — запитали учні, інструктора, Він відповів: «Моє ім'я однакове з назвою ріки, яка по довжині займає друге місце в світі. А мого батька звати так само, як називається місто, в якому він народився». Яке ім'я інструктора? — Ніл Володимирович.

Тема: «МУЗИКА В НАШОМУ ЖИТТІ»

1. Як називається ансамбль з чотирьох музикантів-виконавців?

     — квартет.

2.  Хто з видатних композиторів продовжував писати музичні твори і після втрати слуху?

     — Людвиг Ван Бетховен.

3.  Який музичний інструмент має найбільшу кількість струн?

     — рояль звичайного діапазону (7 1/4 октав). Він має 224 струни.

4.  Назвіть видатних композиторів, які були і видатними піаністами.

     — Рубинштейн, Шопен, Скрябін, Ліст, Бетховен, Черні.

5.  Назвіть видатних українських композиторів.

     — С. С. Гулак-Артемовськнй, П. І. Ніщинський, Л. М. Ревуцькпй, М. В. Лисенко, Е. М. Колеса, К. Г. Стеценко, Я. С. Степовий, Леся Дичко, І. Н. Шамо, А. Д. Філіпенко.

6.  Хто вважається королем вальсу?

     — Штраус.

7.  Який музичний інструмент був попередником фортепіано?

     — клавесин.

Тема: «ФІЗИКА У ПОБУТІ»

1.  Чому електричний чайник роблять блискучим?

     — блискуча поверхня випускає менше теплових променів, тому вона в таких чайниках швидше нагрівається і повільно вистигає.

2.  Що краще гріє: три тонких сорочки чи одна груба?

     — три тонких: між сорочками знаходиться прошарок повітря, який погано проводить тепло.

3.  Чому в термосі гаряча рідина не вистигає, а холодна залишається холодною?

     — безповітряний прошарок між стінками термосу має малу теплопровідність, тому на місткість термосу зовнішня температура не впливає.

4.  Чому овочі слід варити в закритій каструлі?

     — до овочів, які варять в закритій каструлі надходить менше кисню, який сприяє розпаду вітаміну С.

5.  Чому витяжний вентилятор розташовується завжди біля стелі?

     — тепле повітря з домішками завжди піднімається вгору.

6.  Чому наші очі не відчувають холоду?

     — ми відчуваємо холод не всією шкірою, а окремими ділянками, в яких є нервові закінчення. Вони і відчувають холод. Очі не мають таких ділянок.

7.  Вм'ятину на кульці для настільного тенісу можна швидко виправити. Як це зробити?

     — кульку слід занурити в гарячу воду.

8.  Де вода тече швидше — на середині річки чи біля берегів?

     — на середині.

9.  Яке тверде тіло розширюється від теплоти більше, ніж рідина.

     — віск.

10.    Чи можна палаючий гас залити водою?

     — ні, тому що гас легший води. Спливаючи, він буде горіти на поверхні води.

Тема: «РОЗВАЖАЛЬНА МАТЕМАТИКА»

1.  Розділи 5 яблук між 5 особами гак, щоб кожний отримав по яблуку і одне залишилось в корзині.

     — одній особі дати яблуко разом з корзиною.

2. Число 666 збільшити в півтора рази, не виконуючи над ним дрібних арифметичних операцій. — число 999.

3. Швачка має шматок сукна 18 м і щодня відрізає по З м. На який день вона відріже останній раз?

     — на п'ятий,

4.  В кімнаті 4 кути. В кожному кутку сидить кішка. Навпроти кожної — по три кішки. На хвості кожної кішки по одній кішці. Скільки всього кішок у кімнаті?

     — 4.

5.  «Скільки років твоєму синові?» — спитав один чоловік у свого приятеля. Приятель відповів: «Якщо до віку мого сина додати стільки ж та ще половину, то буде 10». Скільки років його сину?

     — 4 роки.

6.  Годинник б'є кожну годину і відбиває стільки ударів, скільки показує годинна стрілка. Скільки ударів відіб'є годинник на протязі 12 годин.

     — 78 ударів.

7.Усі жителі міста «А» завжди кажуть правду, а всі жителі сусіднього міста «Б» — неправду. Відомо, що жителі міста «А» бувають у місті «Б» і навпаки. Яке одне запитання ви повинні запропонувати першому зустрічному, що

 дізнатися, в якому з цих міст ви перебуваєте?

     — Ви з цього міста?

8.  Скільки граней у шестигранного олівця?

     — вісім: шість бокових і дві маленькі — торцеві.

9.  Які три різних числа при множенні та складанні дають один і той же самий результат?

     — 1, 2, 3.

10. Що спільного між цими числами — 18, 27, 36, 45, 54, 63, 72, 81.

     — сума цифр в кожному з цих чисел рівна 9, кожне число на 9 більше попереднього.

«Перевір свою кмітливість» (інтелектуальні запитання)

1.     Що всі люди на Землі роблять одночасно?   (Стають старшими.)

2.     Що може подорожувати світлом, залишаючись у тому самому кутку? (Поштова марка.)

3. Назвіть особину, найбільш близькі види якої живуть у районі Тамбова. (Вовки.)

4. Яка істота природно сполучає вислуховування із процесом прийняття їжі? (Кіт Васько.)

5. На яке запитання не можна відповісти «Так»? (Ви спите?)

6. На яке запитання не можна відповісти «Ні»? (Ви живі?)

7. Як називається заготівник яловичини, що працює в основному на публіку? (Тореадор.)

8. Відсутність якого предмета перетворює хитромудрого в довговухого? (Відсутність квитка.)

9. Що стає меншим, якщо його поставити вгору ногами? (Цифра «6».)

10.Якою рукою потрібно розмішувати чай?  (Краще чай розмішувати ложкою.)

10.      Що може бути більше слона й одночасно невагомим? (Тінь слона.)

11.      Що може бути всюди, навіть у стінах? (Вуха.)

12.      Назвіть витонченого друга м'якого місця. (Шприц.)

13.      Від чого, чим більше віднімаєш, тим воно більше стає? (Яма.)

14.      Назвіть основний стан сивої кобили. (Марення.)

15.      Як зістрибнути з 10-метрових сходів і не забитися? (Треба стрибати з першої сходинки.)

16.      Що кидають, коли мають потребу в цьому, і піднімають, коли в цьому немає потреби? (Якір.)

17.      Чи може страус назвати себе птахом? (Ні, тому що не вміє говорити.)

18.      Яка річка найстрашніша? (Ріка Тигр.)

19.      Який продукт не сприяє діабетові в тій самій мірі, як і редька? (Хрін.)

20.      Який суб'єкт був уражений новизною воріт? (Баран.)

21.      Що можна приготувати, але не можна з'їсти? (Уроки.)

22.      Скільки місяців у році мають 28 днів? (Усі місяці.)

23.      Коли будують новий будинок, у що вбивають перший цвях? (У капелюшок.)

24.      Поверхня столу має чотири кути. Один із них відпиляли. Скільки кутів стало? (П'ять кутів.)

25.      Загадка Вольтера: Що на світі найдовше і найкоротше, ніж зневажають і цінують, що знищує все незначне і сприймає все добре? (Час.)

26.      Яку змію найлегше знайти? (Гримучу.)

27.      Ніхто їх не лає, а вони всі тремтять. Що це? (Осіннє листя.)

29.Складений — палиця,  а розкладений — млинець. (Парасолька.)

28.      Коли ми дивимося на цифру 2, а говоримо 10? (Угодиннику.)

29.      Хто говорить усіма мовами? (Луна.)

30.      Чи можна побудувати будинок, щоб усі його сторони виходили на південь? (Так — на Північному полюсі.)

31.      Що можна бачити із заплющеними очима? (Сон.)

32.      Скільки разів за добу хвилинна стрілка обганяє годинну? (22 рази.)

33.      Що це: ниток багато, а клубок не змотаєш? (Павутиння.)

34.      Ношу їх багато років, а ліку їм не знаю? (Волосся.)

РОЗВАЖАЛЬНІ ІГРИ 

% Танцювальні ігри

«Повтори за лідером»

Лідер показує танцювальні рухи, а всі інші синхронно за ним повторюють.

«Веселий паровозик»

Слід повторювати рухи танців різних народів світу, не розрива ючись у ланцюжку.

«Бразильський карнавал»

На дві палиці треба натягнути мотузку. Гравці, пританцьовую чи, мають пролізти попід нею. З кожним разом мотузка опускаєть ся все нижче.

«Сьомий зайвий»

Сім гравців під музику бігають навколо шести стільців. Коли музика припиняється, вони мають швиденько сісти. Кому не вис тачило стільця, той вибуває з гри.

% Ігри-жарти

«Художній свист»

Між учасниками розподіляються ролі добре знайомої казки. Ведучий читає слова автора, а дітям пропонується «просвистіти» (за допомогою гумових іграшок) діалоги між героями казки.

«У кого в команді більше...?»

У кого в команді більше — ґудзиків на одязі, кишень, «блискавок», шнурків тощо.

«До порту прибув пароплав»

До порту прибув пароплав із гуманітарною допомогою, роздають безкоштовно: віяла, ножиці, жувальні гумки, дезодоранти, велосипеди, годинник із зозулею.

Після промови будь-якої речі, учасники гри показують характерні рухи, що можна зробити з цими речами, при чому кожен раз додаеться новий рух, властивий новій речі.

Ведучий підкріплює хід гри репліками«Не забуваємо віяла. Що, віяла не потрібні? Забираємо»

Мета гри: зібрати якнайбільше предметів, так, щоб їх можна було одночасно показати, не випускаючи з рук, ніг та інших частин тіла.

«Незвичайний вернісаж»

 Пропонується підготувати і провести екскурсію в му зей чи виставочний зал. Експонати - самі діти. Музеї або зали можуть бути: історичний, природи, звірів, зоопарк, вос кових фігур, картинна галерея, непотрібних речей, полама них предметів, старовинних монет, табірних недоліків.

«Конкурс шумових оркестрів»

Цей конкурс організуйте в загоні. Який загін буде са мим винахідливим і музичним? Адже оркестр хоч і шумо вий, але все ж оркестр... Має бути менше шуму, а більше музики. Супроводжуйте виступ оркестру піснями, танцями.

«Кулькобол»

Команди через нитку чи непрозору полотнину грають у волейбол повітряною кулькою, у яку, для зміни траєкторії польоту, додано трохи води.

«Піаніно»

Гра на увагу. Інструкція: «Руки кладуться на стіл по колу чи на коліна сусідам праворуч і ліворуч так, щоб ваші руки лежали на їхніх колінах, а їхні руки на ваших (хрест-навхрест)».

Починаючи з ведучого, за годинниковою стрілкою гравці поплескують однією за іншою долонями, що лежать на колінах, як клавішами піаніно. Хто упіймав ґаву чи зробив плескіт завчасно -приймає одну руку. Гра починається з початку і продовжується доти, доки не залишиться один найспритніший гравець. Темп увесь час пришвидшується.

Для ускладнення гри можна спробувати робити удари не просто, а виконуючи яку-небудь відому мелодію.

«Турнір ораторів»

Вожатий викликає двох чи трьох дітей і дає їм несподівану тему. Наприклад: "Раптом...", "Ой, зозулько, ти, зозулько!", "Якби не шкідливі ці. гриби". Оратори виступають, одночасно намагаючись говорити зв'язно і переконливо. Судить конкурс компетентне журі. Перемагає оратор, який краще володіє знаннями і красномовністю. Йому приз!

НАРОДНІ ІГРИ

Народні ігри мають багатовікову історію, вони передавалися з покоління в покоління, вбираючи в себе кращі національні традицій. Збиралися хлопчики й дівчатка ввечері на сільській вулиці або за околицею, водили хороводи, співали пісні, без утоми бігали, граючи в пальники, салочки, змагалися в спритності, граючи в гилку. Зимою розваги носили інший характер: влаштовувалися катання з гopи, ігри в сніжки, на конях, каталися по селах з піснями і танцями. Для всіх народних ігор характерна любов людини до веселощів, молодецтва.

Ігри – найважливіші чинники культурного життя людини з найбільш різних шарів її первинної діяльності. Негра і гра з'єдналися в сплавлення багатообразних форм соціальної структури буття, його традицій, звичаїв, обрядів, допомагаючи дитині пристосовуватися в житті, пізніше відобразити його й перетворити. Саме явище образності – уже гра сил духу. Мова, пісня, танець, ритуал, обряд, міф, культ несуть печатку гри-дозвілля, відображають хід винахідливості думки, дії, їх творчих початків. Колективна праця людей підтримувалася ігровим зачином, трудовими піснями, хороводами. Полювання й рибний лов обставлялися ігровими драматизаціями. Військові битви насичувалися різноманітними атрибутами ігор-образів: татуюванням, прикрасами військових костюмів і зброї, страхітливими амулетами, барабанним боєм. Весільні обряди обростали ігровою драматургією. Народні ігри присутні у святах як їх складова частина. Наприклад: на Новий рік проводиться розігрування подарунків з-під ялинки. День Івана Купали: пошук квітучої папороті, хороводи біля багаття, купання й обливання водою. Свято Різдва Христова з ворожіннями, ігрищами на вулицях. Збереження таких свят, а також ігор допомагають зберегти втрачене, скоротити емоційну дистанцію між минулим і теперішним.

Особливо популярними й улюбленими були такі ігри, як пальники, російська гилка, піжмурки, городки, ігри з м'ячем.

Народні ігри для дітей цінні в педагогічному плані. Вони роблять великий вплив на виховання розуму, характеру, волі, фізично укріплюють дитину, створюють певний духовний настрій, інтерес до народної творчості.

Вражаюча живучість звичаїв, обрядів – у їх органічності, природності, у розкритті глибинних сторін буття дітей, потрібності людям і обов'язковості в прикрасі життя людини. Звичаї, обряди, традиції в певному значенні регламентують життя дітей, додають йому як би ґрунтовність, стабільність, але й обов'язково підводять його над буденністю. Типових «показових» звичаїв, обрядів, духовних традицій, офіційно прийнятих, не так уже багато. Утішає, що є достатньо поширені, особливо в провінції, свої локальні, місцеві звичаї й обряди, пов'язані з національними, регіональними, природними особливостями територій, культурою народної освіти, що збереглася, досвідом попередніх поколінь. У кожному ритуалі як елементу обрядових дій, як форми символічної поведінки, як вираження культурних відносин і навіть як методу виховання присутні ігрові компоненти. Головне значення ритуалу – віддзеркалення форм символічної поведінки, що історично склалися, віддзеркалення соціальних і культурних цінностей.

Українські народні звичаї включають низку багатообразних, цікавих ігор, які передавалися з покоління в покоління. Весною за старих часів проходили найцікавіші свята, після осінньо-зимової сплячки як би все прокидалося. Образ весни символізував Місяць. Вибирали струнку, високу, веселу дівчину, яка була одягнена в кольоровий одяг з вінком на голові. Прихід весни зустрічали веснянками – хоровими піснями, іграми й танцями. Веснянки були дівочими забавами, і хлопці рідко брали в них участь. З часом магічні обряди втратили своє значення й залишилися лише дівочі ігри: «Подоляночка», «Ластівка», «Мак», «Перепілочка» і дитячі ігри: «Довга лоза», «Дзвін», «Свинка», «Чародії». Багато ігор об'єднувало всіх: «Горидуб», «Кіт і мишка», «Вишня», «Журавель», «Піжмурки».

На свято Миколи Чудотворця всі люди прагнули зробити добру справу, відвідати хворого, допомогти бідним. Днями добродіяння називали це свято. «Святий Микола не любить, коли на його свята байдикуєш», – так говорили в народі. Це свято проходить взимку і весною, тому взимку йшли допомагати самотнім запасати дрова, хатину побілити, а у весняний Микола допомагали в городі. Увечері всі збиралися вдома, і найстаріший у сім'ї одягав білу сорочку, тим самим стаючи «Миколою». Він грав з дітьми, розказував казки, загадував загадки. Усі діти одержували від «Миколи» подарунки. На весняного Миколу всі виходили на вулицю, водили хороводи, співали, грали. Наприклад, у грі «Шукаю Миколу» дівчині зав'язували очі, а всі хлопці ставали в коло. Кого вона вибере, тому Чудотворець Микола завжди прийде на допомогу.

З усієї різноманітності ігрового фольклору можна класифікувати народні ігри на чотири групи:

1. «Ігри-пастки» – характеризуються тим, що той, хто водить, повинен переловити всіх гравців один або за допомогою спійманих у ході гри. Усі ці ігри починаються з лічилки, що супроводжуються діалогами, піснями. Наприклад, такі ігри, як «У ведмедя в бору», «Дідусь-ріжок», «Горщики», «Шуліка».

2. «Ігри драматизовані» – у них розігрується яка-небудь дія, також супроводжувана діалогом, піснею. Це такі ігри, як «Фарби», «У працівники», «Пека», «Гуси-лебеді» і ін.

3. «Ігри хороводні» – змістом їх є рух по колу зі співом і танцювальними рухами: «Коровай», «Яблунька», «Зайченя», «Просо», «Мак».

4. «Словесні ігри-фанти» – для них характерний напружений діалог, іноді з віршованим зачином. Це «Чорного з білим не носити», «Як тебе звуть?», «Садівник», «Козубенька», «Тільки на цю букву».

Необхідно відзначити, що староукраїнські традиції ввійшли до плоті й крові наших звичаїв, і тепер ми не уявляємо Різдва без куті, Великодня – без писанки, свято Івана Купала – без стрибання через багаття, без колядок, які заклинають і втихомирюють сили природи, щоб не робили людям і тваринам зла. А знамениті стародавні вечорниці – саме в них з'явився особливий тип смішних народних розповідей, байок, небилиць.

Усе це – наша дохристиянська культура, наша найдавніша традиція. І завдання сучасної молоді полягає в тому, щоб зберегти всі звичаї, традиції, народні ігри свого народу, які сформувалися протягом сторіч, і передати їх нащадкам.