Прогулянка на ГПД Весна .

 ТЕМА. «ВЕСНЯНІ ЛУКИ».
ТЕМА. «ВОДОЙМИ».
ТЕМА. «ЛІTO, ЗДРАСТУЙ! ВЕСНО, ПРОЩАВАЙ!»
ТЕМА. «ВЕСНЯНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ».
ТЕМА. «ЗУСТРІЧ ПТАХІВ».
ТЕМА. «ВЕСНЯНІ КВІТИ».
ТЕМА. «ПОСАДИ ДЕРЕВО!».
ТЕМА. «ВЕСНЯНА КЛУМБА. ВИСАДКА РОЗСАДИ І ВИСІВАННЯ НАСІННЯ KBITIB».



ТЕМА. «ВЕСНЯНІ ЛУКИ».

Бесіда.

Пісеньку-весняночку я веду,

Лугом поміж квітами я іду.

Про гаряче сонечко, про весну

Склала я цю псеньку голосну.

—Придивіться, як весна крокує по зсмлі та щедро розквітчує її! Що вона вже змінила навкруги?

—Де можна відразу зустріти безліч кольорів серед рослинного, особливо квіткового розмаїття?

Тут квітів — розмаїття,

Духмяно пахнуть трави,

Над ними у блакиті

Дзвенить невтомний жайвір.

Бджола тут мед збирає,

Комах тут безліч, друзі!

Ну, хто тепер не знає,

Що це бува на ... (лузі).

—Які лугові квіточки ви бачите?

—Чи поступаються вони виразністю садовим квітам?

—Яка квіточка подобається вам найбільше? Чому?

—Помилуйтеся барвистим луговим килимом i скажпъ, які кольори тут можна зустріти?

На луках від цвітінь-краси

Червоно, синьо, жовто, біло.

Палають крапельки роси,

Немов їх сонце запалило...

Дидактична гра «Полічи барви лугу».

Ведучий називає будь-який колар або відтінок, Діти відповідно пропонують назви луговик квітів, (Білий колір — конюшина, королиця; рожевий колір — зозуленець, смолянка, польова гвоздика; жов­тий колір — кульбаба, гусяча лапка, луговий чай; синьо-фюлетовий колір — конюшина, дзвоник, мишачий горошок тощо.)

Продовження бесіди.

—Вдихніть лугові аромати. Чим пахне весна на лузі? Які запахи весни подобаються вам найбільше? Чому?

—Які, на вашу думку, запахи в природі загострюються, стають більш виразними пюля дощу?

—Погляньте, як працюють косарі. Вдихніть чимдуж повітря та запам'ятайте один iз найчарівніших запахів — аромат свіжо-скошеної трави.

—Знайдіть квіти та рослини iз сильним виразним ароматом.
Який із цих запахів вам подобається найбільше?

—Спробуємо розділити лугові аромати на солодкі, терпкі, гіркі,
ніжні, духмяні. Які серед них приємні, а які неприємні?

Дидактична гра «Упізнай рослину за запахом».

Учні по черзі заплющують очі i намагаються за запахом відгадати, яку квітку підносив їм вихователь.

Продовження бесіди.

—      Чи допоможуть лугові рослини нам завбачити погоду?

Закрилися квіточки кульбаби — на негоду.

Велика роса вранці — на горну погоду.

Немає роси — на дощ.

Бджоли вранці грають — буде ясный день.

Яскраве миготіння світлячків обіцяє хороший день.

Зелепий лист латаття зринув i на воді розлися — травневим приморозкам більше не бути.

—      Як використовують люди лугові рослини?

Не зриваючи зайвих рослин, зберіть колекцію лугових трав i квітів для гербарію.

Прислухайтесь до «музики» луки. Кого ви чуєте? (Траву, ко­мах тощо.)

Які звуки вони створюють? (Дзвенятъ, бринятъ, дзижчать,
стрекочутъ, туркотятъ, сюрчать, дзенькаютъ тощо.)

Рухлива гра «Відгадай i дожени».

Гравці сідають на траву в один ряд. Спереду сідає ведучий. Йому
зав'язують очі. Один із гравців підходить до ведучого, кладе руку на
плече i називає його ім'я. Ведучий повинен відгадати, хто говорив.
Якщо він відгадає, то швидко знімає пов'язку i доганяє втікача. Якщо
ведучий назвав ім'я гравця неправильно, тоді підходить другий гра-
вець. Якщо ім'я назване правильно, гравець торкається плеча ведучого, даючи зрозуміги, що потрібно бігти.      

У випадку, якщо ведучий не зрозумів товариша, можна повторити гру ще раз із ним. Щойно ведучии спіймає гравця, сідає в кінець колони, а спійманий стає ведучим. У грі повинна бути сувора черговість.

Естафета з м'ячами.

Для гри потрібні волейбольні м'ячі за кількістю команд. За 6—7 кроків від лінії старту перед кожною командою ставиться мітка. Перші номери, одержавши по м'ячу, біжать до cвoїx міток, стають за ними із цього місця кидають м'ячі другим номерам, теля чего повертаються i стають у кінець своєї колони. Другі й наступні номери, піймавши м'яча, роблять те саме. Якщо наступний гравець м'яча не спіймав, він повинен побігти за ним, повернутися на своє місце i лише теля цього продовжує гру. Виграє команда, у якої м'яч, обійшовши всіх гравців, раніше повернеться до першого номера.

Корисна справа.

Сформулювати правила поведінки на луках, щоб не завдавати шкоди всьому живому.

Додаткові матеріали

Загадки

Тіло, як у черв'ячка,

Вуса, наче у жучка,

Крила гарні, кольорові,

Наче кадочки казкові.

(Метелик.)

Хоть бджолі вона сестриця,

Та медок збирать ліниться.

(Оса.)

Довгі задні лапки має,

По травиці він стрибає,

Цей зелений молодець

Зветься ... (коник-стрибунець).

Стоять красуні у воді,

Голівки білі й золоті.

(Лілеї i купави.)

Я — іскриста голубинка,

Золота у мене спинка,

Я у темряві лечу

I поволі мигочу.

(Світлячок.)

Зверху лист гладенький,

А знизу — м'якенький,

Чаю напився —

Здоров'я наберешся.

(Мати-й-мачуха.)

Виросли у лузі сестрички маленькі,

Очі в них жовті, а вії— біленькі.

(Ромашки.)

Рожеві клубочки,  

Потрійні листочки,

Кормова рослина,

Називається ... (конюшина).

Була жовта, стала біла,

Я дмухнув — i облетіла. (Кульбаба.)

Ця комашка, як і діти,

Любить сонечку радіти,

Червоненька, невеличка,

Трішки схожа на суничку. (Сонечко.)

Як забився випадково —

Пригадай мерщій про нього.

Він лікує ранку кожну,

Має назву ... (подорожник).

Biрші

He беріть із зеленого лугу верби

Hi на жовті теки, Hi на cкелі,

Бо зів'яне вона від жаги i журби

По зеленому лузі в пустелі.

Олександр Олесь

Лугова казка

Рожеву, білу кашку на лузі я зриваю

I слухаю тут казку, якої ще не знаю.

Її шепочуть трави, співають різні птиці,

Її тополі! чують i клен біля криниці.

А казка, як ромашка,— ласкава, сонцелика,

До неї йдуть фіалки i лугова гвоздика,

Спинився подорожник: — А де ж моя стежина? —

I одягнула шляпку червона конюшина.

Співуча, ніжна мова у лугової казки,

Летять до неї птиці, мов до земної ласки.

З'явилась лелечиха, а з нею — лелі-діти,

Вони гуляють в лузі i в казці хочуть жити.

М. Сингаївсъкий

Вже пригріло сонечко золоте,

Квітами барвистими луг цвіте:

I кущі горицвіту, й сон-трава,

I фіалка — зіронька польова.

Цілий оберемок їx нарвемо

I вінок-веселочку сплетемо.

Принесем віночок той у свій клас,

Подаруєм вчительці: — Це для вас!

I за те, що учите нас добру,

I за те, що любите дітвору.

Є. Доломан

За матеріалами книги

Н.О.Забашта, Н.О. Шматько

Організація прогулянок у групі продовженого дня в 1-4 класах

 ТЕМА. «ВОДОЙМИ».

Відгадування загадок.

Тече, тече — не витече; біжить, бiжить — не вибіжить.  (Річка.)

Крутиться, вертиться, берега держиться. (Річка.)

Бесіда.

 — Чому нас так приваблює річка в спекотні дні?

—Чи спостерігали ви, перебуваючи біля р!ічки, за тваринним i рослинним світом цієї водойми?

—Огляньте водойму. Роздивіться рослини, які ростуть біля бе­рега. (Це хвощ болотный, осока, рогіз широколистий.) Що в них
спільного? (Вони вci великі й дуже coковитi.)

—Помацайте листя цих рослин, які вони на дотик? (Шершава, на
листках осоки є зубчики.)

—Чи зрозуміли ви, чому такі рослини, хоч вони й соковиті, худоба не любить?

—Роздивіться, які рослини i комахи живуть на поверхні води. (Ряска та водяна лілія; водомірка i жук-вертячка.)

—Кого нагадує вам водомірка? (Водомірка нагадує павука, вона пересувається по поверхні води, як на ковзанах.)

—Чому комаху названо вертячкою? (Вона весь час вертиться, як
дзиґа.)

Розповідь учителя.

Водомірка тримається на воді за допомогою довгих i широко розставлених ніг, які створюють їй велику площу опори. Форма її тіла дозволяє здійснювати швидкі вправні рухи. Темно-коричневе забарвлення робить її малопомітною на поверхні води.

Вертячка пересувається, трішки пірнаючи у воду i прописуючи круги. Вона може пірнати, працюючи при цьому ногами, як веслами.

Водомірка i вертячка пристосовані до життя на поверхні води.

Продовження бесіди.

—Помилуйтеся лататтям, жовтими глечиками, стрілолистом.
Чому їхнє листя не намокає у воді? (Воно вкрите восковим нальотом і тому не змочуєтъся водою.)

—Чому з цих рослин не роблять букетів? (Вони не живуть без
води, відразу в'януть і гинуть.)

—Що ми могли б побачити у воді, уявивши себе водолазами?
(Водорості, жучків різних, рибок, жаб, раків тощо.)

—Рослинний i тваринний світ надзвичайно різноманітний. Він
потребує охорони, адже забруднення води у їхньому природному середовищі призводить до їxньої загибелі.

Відгадування загадок.

У воді сидить охоче,

Та не риба i не рак.

Виставля булькаті очі

I співає: «Кум-ква-квак!» (Жабка.)

Гойда, гойда, хить та хить —

Щось на вітpi шелестить.

Ген на вітрі, над водою

Щось тріпоче бородою. (Очерет.)

Має клешні й довгі вуса,

Я i сам його боюся,

Бо щипає, мов гусак.

Ну а звуть щипаку ... (рак).

Стоять красуні на воді,

Вінки в них білі й золоті. (Водяні лілії.)

У батьків i діточок

Весь одяг з косточок. (Рибки.)

Корисна справа.

Зібрати сміття на березі річки (пакети, пляшки, пaпip).

—  Не залишайте сміття в місцях свого відпочинку. Пам'ятайте
правила поведінки біля водойм.

Дидактична гра «Що я, хто я? ».

—Я в річці. Я іржава, Я порізала ступню маленької дівчинки, коли вона купалася, Що я? (Відкрита бляшанка, разбита пляшка.)

—Я дуже хвора. Мені не вистачає кисню для дихання. Мені більше не подобається плавати в цій забрудненій водоймі. Хто я? (Риба, жаба, мушля.)

—Я мокра. Я потрібна всім живим істотам. Усі рослини, тварини та люди загинуть без мене. Що я? (Чиста вода.)

Дидактична гра «Чого не має бути у водоймах» (Так — Hi).

Пластмасові стаканчики, пляшки, рибки, жабки, пaпip, черепахи, бляшанки, картонні коробки, водяні рослини, харчові упаковки, во­домірка, рак, зламані вудки, серветки, мушлі.

Дидактична гра «Доповни прислів'я».

Де біля води вербиця, там чиста ... (водиця).

Треба нахилитися, щоб з криниці води ... (напитися).

Ліси i води — краса ... (природи).

Не роби зла воді — будеш жити у ... (добрі).

Рухлива гра «Невід».

Розмічається майданчик для гри, розмірами приблизно, як баскетбольний. Гравці вільно пересуваються в межах майданчика. Двоє з них, за завданням учителя, беруться за руки i ловлять інших. Наздогнавши когось, вони повинні з'єднати руки так, щоб спійманий потрапив у коло, тепер вони троє ловлять ycix інших. Кожен спійманий стає частиною неводу. Гра продовжуеться доти, поки неводом не будутъ спіймані всі «рибки», тобто всі інші гравці.

Bapiaнт гри. Гравець, якого спіймали, йде у відведене місце. Ра­зом із другим спійманим утворюють нову пару ведучих i так само починають ловити.

«Рибки» не мають права вибігати за межі майданчика, вириватись, добровольно потрапляти у невід.

Рухлива гра «Вудочка».

Учасники гри стають у коло. Ведучий, стоячи в центрі, крутить мотузкою («вудочкою»), до якої прив'язана торбинка, набита піском, ганчір'ям, або м'яч, щоб торбинка проходила під ногами гравців, які повинні в цей час підстрибувати. Усв уважно стежать, щоб торбинка, яка рухається над підлогою, не торкнулася ніг. Учасник, до ніг яко­го торкнулась торбинка, виходить із гри (отримує штрафне очко) або замінює ведучого. Перемагає той, хто уник торкання «вудочки». Під час гри сходити зі свого місця не дозволяється.

Додаткові матеріали

Загадки

Біжу, немов по сходинках,

Камінчиком дзвеню.

Ви здалеку впізнаєте пісеньку мою. (Річка.)

Пухнасті клубочки

Вмостилися рядочком

На плочках тонких.

Як називають ix? (Вербові котики.)

Стоять красуні у воді,

Голівки білі й золоті. (Лілеї й купави)

Скоромовки

Ліз карасик через перелазик та в воду плюсь.

На припічку в черепочку три карасики тріп, тріп, тріп.

Смішинка

Глибока річка

—Чи глибока у вас у селі річка, Галю?

—Глибо-о-ока! Як лягти, то з головою.

За матеріалами книги

Н.О.Забашта, Н.О. Шматько

Організація прогулянок у групі продовженого дня в 1-4 класах

 ТЕМА. «ЛІTO, ЗДРАСТУЙ! ВЕСНО, ПРОЩАВАЙ!»

Бесіда.

Теплий, довгий-довгий день,

Повна миска черешень,

Достигав жовтий колос,

Демонструє коник голос.

I суничка дозріває —

То ж коли все це буває?

(Улітку.)

-З якою порою року ми прощаємося? (З весною.)

-Чим вас приваблює лєто? (Своїм теплом, красою. Це час відпочинку, літніх канікул, солодках дарунків)

-Зараз, перебуваючи на межі між весною та літом, назвіть спільні ознаки нінця весни i початку літа. (Збільшуєся день, стало тепло, люди вдягли легке вбрання, пташки та звipi піклуються про потомство, зеленый колір природи, буяють барвами квіти та ін.)

-Яке явище спостерігаєтъся ранками наприкінці весни i влітку?
(Роса.)

-Згадаємо загадки про неї.

Йшла зоряниця,

Красна дівиця,

Через  покоси,

Гублячи сльози.

Місяць дивився i засмутився,

Сонечко встало — сльози зібрало.

(Роса.)

Рано-вранці йшла дівчина,

Загубила намистини.

Ti на сонечку іскряться,     

Та, на жаль, його бояться. (Роса.)

Зараз, у період буйного розквіту природи, росту рослин, чого так чекають люди? (Дощу.)

Ти густіше, дощику, упади —

На городи, на левади, на сади,

На багам наші землі, на родючі,

Щоб пшениці колосилися, як тучі,

Щоб стіною піднімалися жита.

-Що ми інколи спостерігаємо після дощику, якщо пощастить? (Веселку.)

-Це справжне барвисте чудо — краса неба. Перелічіть її кольори. Який із них вам подобається найбільше?

-Райдуга поєднала в coбi майже всі барви літа. Що нагадує вам кожний її колір?

Цвіте веселка, мов світ, барвиста,

I кожна барва, мов промінь, чиста,

Вишнева, синя чи малинова,

I що не колір — то цвіт-обнова.

Згадайте загадки про веселку.

Дощ від сонечка привіз

Малим дітям пиріжки,

Та зостались від коліс

Семиколірні стрічки. (Веселка.)

За хвилину в землю вpic

Різнобарвний чудо-міст. (Веселка)

Дидактична гра «Станемо поетами».

—Придумайте чотиривірш із такими римами: гроза — сльоза, річка — стрічка.

—Весна крокує назустріч літу i щедро розквітчує землю. Крок за кроном з'являються все нові й нові квіти.

Дидактична гра «Крок — квітка, хто ж піде далі?».

Діти змагаються попарно. Від намеченої лінії за кожним кроком називають квітку.

Бесіда.

—  Що ви чекаєте від літа?

— Які ваші мpii повинні збутися під час літньої пори?

—  Щоб восени літо вами згадувалося з добром i вдячтстю, нагадайте один одному правила безпечної поведінки біля водойми, у лісі, на вулицях і дорогах.

Спортивні ігри-змагання на майданчику.

Усі учні діляться на дві групи: дівчатка i хлоп'ятка.

— У хлопців наших

Характер спортивний.

Вони чемпіони майбутні у нас,

I спритні, i дужі,

Тож зовсім не дивно,

Що з ними бадьорість

Приходить у клас.

— У наших дівчаток

Характер не гірший,

Вони полюбляють скакалки, м'ячі.

Вони відставати не звикли від інших,

Тож спробуй на вулиці ix дожени!

Рухлива гра «М'яч через обруч».

У гpi беруть участь дві команди хлопчиків i дві команди дівчаток. Для гри потрібно 10—14 гімнастичних обручів i два волейбольні м'ячі. Дівчатка шикуються у дві шеренги одна навпроти одної на відстані 5—6 м. Збоку, обличчям до цих шеренг, попарно стають команди хлопчиків. Кожна пара дівчаток у витягнутих у сторони руках тримає по обручу, з них утворюється ланцюжок. Перша пара хлопчиків із кожної команди, взявши м'яча, проходить вздовж шеренги дівчаток (один спереду, другий ззаду) i перекидають м'яч один одному крізь кожний обруч. Дійшовши до кінця шеренги, повертаються назад, виконуючи те саме. Потім м'яч передається другий парі хлопчиків i т. д. Якщо м'яч не буде піймано або він пролетить повз обруч, кидок повторюється. Виграє команда, яка раніше виконала завдання.

Після цього команди хлопчиків i дівчаток міняються ролями, ко­манди можна формувати i за іншим принципом.

Вправи з короткою скакалкою.

Розпочинати потрібно з найпростішого: розмахнути скакал­кою ззаду наперед i переступити її — спочатку повільно, а потім все швидше i швидше.

Робити стрибки одночасно обома ночами.

Стрибати зі схрещеними ногами, з ногами широко розставленими або одна нога спереду, друга ззаду; підстрибувати i в той же час, коли скакалка буде над головою, перемінити в руках ручки скакалки; крутити мотузку так швидко i стрибати так високо, щоб скакалка під час стрибка встигла пройти під ногами двічі; стрибати напівприсівши.

Стрибати на одній нозі (почергово: два рази — на лівій нозі, два рази — на правій); стрибати на одійй нозі, тримати другу ногу витягнутою вперед, назад або вбік. Бігати зi скакалкою, одночасно крутити i стрибати через неї.

Стрибати з крутінням скакалки в боковому напрямку направо (праву руку тримати ззаду, ліву спереду) або вліво (ліву — ззаду, праву — спереду) Стрибати через скакалку, тримаючи обидва кінці її однією рукою й описуючи скакалкою кола по землі.

Стрибати через скакалку вдвох, стоячи поруч (скакалку крутити вільними руками), або стоячи один за одним (скакалку крутить передній або задній), або обличчям один до одного.

Естафети.

Ведення м'яча рукою по землі.

Ведения м'яча ногою.

Футбольні змагання між командами хлопчиків та дівчаток; між змішаними командами.

Корисна справа.

Полити клумби, сполоти бур'ян.

Рекомендації на літо.

Продовжувати спостереження в природі. Перевірити, чи завжди збуватимуться прикмети про казкове незвичайне явище — веселку.

Коли в небі з'являються одночасно кілька веселок, це на тривалий дощ.

Веселка вщує зміну погоди: вечірня — гожу, а рання — дощову.

Высока, крута веселка — на вітер, низіка, положиста — на дощ.

Веселка на заході — на дощ, на сході — бути гарній погоді.

Якщо веселка після дощу швидко зникає ~ буде хороша погода, коли ж довго п'е воду — на негоду.

Додаткові матеріали

Загадки

Є у літечка брати,

Їх назвати можеш ти?

Перший дарує суниці й черешні,

Росяні трави у косовицю.

Другий — липи цвіт духмяний,

Персик жовто-полум'яний.

Третій — кавуни i дині,

Сливи жовті й темно-син!.

(Червенъ, липенъ, серпень.)

Жайворонок в небі в'ється,

Ясне сонечко сміється,

Шле проміння на поля,

Розігріта вся земля. (Літо.)

Ця художниця красиво

Почина зелене диво:

Тут мазочок, там мазок —

Є травичка i листок.

Як малює в лісі й гaї,

Все навколо оживає.

догадались, хто вона?

Це до нас прийшла ... (весна).

Найщасливіша пора:

Веселиться дітвора —

Hi задач нема,

Hi вправ. Як це зветься?

Відгадав? (Канікули.)

Bipші

Поспішає літечко

Крізь міста i села,                           Вишита сорочка

Крізь вітри зелені                      Хрестиком на ньому.

Літо йде веселее                        Hocпiшaє літечко

Стежкою до мене.                     Крізь луги, оселі.

У руках дзвіночки                     Я ж для нього — квіточка

Лісові, знайомі,                         В променях веселих.

Д. Король

Батьківщина

Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка.

Не зривай ромашку, не топчи травичку.

В зелені діброва, в китицях ліщина.

Глянь, яка чудова наша Україна.

Журавлі над лугом крилять рівним клином.

Будь природі другом, будь природі сином.

А. Камтчук

Цікавинка

Читаючи загадкову книгу Природы, людина збагачує себе не тільки знаниями про навколишній світ, але й вчиться пра­вильно, мудро господарювати в ньому. Адже, як говорив відомий письменник Бернард Шоу: «Ми вже навчились літати в повітpi, як птахи, ми вже навчились плавати під водою, як риби; нам ще залишилось навчитися жити на Землі, як люди!»

За матеріалами книги

Н.О.Забашта, Н.О. Шматько

Організація прогулянок у групі продовженого дня в 1-4 класах

 ТЕМА. «ВЕСНЯНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ».

Бесіда.

- Що вам подобається у весняному довкіллі? Прислухпйтесь до звуків, що заповнюють його. Про що співає весна?

- Доберіть слова, що влучно передають шум весняної води. (Шумить, дзюрчить, співає, дзвенить, хлюпає, булькотить)

- Який настрій викликає у вас весняна капіж?

—Які змiни відбулися з деревами, кущами, квітами? (Вопи пробуджуютъся, бубнявіютъ брунъки, з'являються первоцвіти.)

—Подивіться навколо себе. Які первоцвіти ви помітили? (Мати-й-мачуха, ряст.) Розгляньмо ix.

Тільки сонечко пригріло,

Мати-й-мачуха з'явилась.

Серед чорної землі

Сяють сонечка малі.

(Квіточки, як сонечка, бо вони кругленькі, пелюсточки, як промінці, Квітка одного кольору із сонцем.)

. — На яку ще квітку схожа мати-й-мачуха? (Схожа на квітки кульбаби, але набагато менша; крім того, у кульбаби спочатку з'являєтъся листя, а потім — квітки, а в мати-й-мачухи — навпаки.)

—А чому ця рослина має таку назву? (Листячко з двох сторін неодинакове. Одна сторона гладенька — холодить, друга — шорстка, м'якенъка, тепленъка. З одного боку ніби мачушиним холодом обдає, а з другого — неньчиним теплом)

—Опишіть квітку рясту. (Квітки рясту - невеличкі, зібрані у чепурпу кисть. Кожна квітка має невеличку чупринку — хохолок, тому російсъка назва рясту - хохлатка.)

—Чому ми маємо змогу спостерігати весняні зміни у живій природі? (Тому що змгни відбулися у неживій природі. Сонце почало гріти сильніше, підвищиласъ температура повітря, тонуть сніг та лід. Водоймища звільняютъся від льодового панцира, який сковував їх узимку. Небо світлішає, день довшає, а ніч коротшає. Замістъ снігу з неба ллє дощик.)

Дидактична гра «Допоможи Червоній Шапочці знайти первоцвіти».

—Червона Шапочка вирішила порадувати свою бабусю квітами. Але бабуся любить тільки перші весняні квіти. Проте в казковому лісі їx так багато! Які ж iз них є первоцвітами? Допоможіть онучці знайти потрібні квіти.

Вихователь перелічує назви квітів, діти плещуть у долоні, почувши первоцвіти.

(Троянда, ромашка, пролісок, півонія, нарцис, тюльпан, жоржина тощо.)

Дидактична гра «Що змінилося? ».

У дітей на грудях — таблички з назвами квітів-первоцвітів. Один учень вітдвертається. Дгги-квіти міняються місцями. Той, хто відгадує, повинен сказати, як змінилося розташування квітів. Якщо він правильно визначив, то має право міняти розташування учнів-квітів наступного разу. Гра продовжується.

Рухлива гра «Травоїдні та хижаки».

Гравці вибирають двох-трьох «мисливців», двох-трьох «хижакі!в», решта — «травоїдні тварини. «Травоїдні» ховаються в кущах, за рогом, за парканом тощо. «Хижаки» ix шукають, «рикають» на них i гонять до «мисливців», «Мисливці» намагаються влучити в «травоїдних» сніжками. «Мисливець», який відзначився найбільшою юлькістю влучень, стає переможцем. При повторенні гри діти міняютъся ролями.

Час кидання в ціль діти визначають самостійно. Кидати сніжки треба гравцям у ноги.

Рухлива гра «Весна-весняночка»

Учасники гри вибирають за лічилкою дівчинку, яка зображує Весну-весняночку. Iншi діти стають у коло, ходять iз боку в бік i перегукуються з Весною-весняночкою:

—Весна, Весна-весняночко, де ти, Весняночко, на возочку їхала?

—Полями чистими на возочку їхала.

—Ой ти, Весна-весняночко, ти чим поле дарувала?

—Я дарувала пшеницею білояровою.

—- Ой ти, Весна-весняночко, ти де, Весняночко, лебідонькою летіла?

—Над селом широким летіла.

—Ой ти, Весна-весняночко, ти чим село дарувала?

—Я дарувала-подарувала городами зеленими, піснями веселими!

Потім Весна-весняночка надягає на голову вінок i виходить у коло. Її запитують:

— Весняночко-Весна, ти чим красна?

Весна-весняночка співає у відповідь:

— Зима красна білими снігами,

 Літо — ягодою та грибами,

Осінь — житом i снопами,

А я, Весняночка-Весна,

Теплим сонечком красна!

Відразу Весна-весняночка виходить із кола i тікає. Діти біжать за нею. Хто перший зніме з Весни-весняночки вінок, той вибирає нову Весну-весняночку, i гра триває.

Корисна справа.

Зібрати листя мати-й-мачухи для напою від застуди.

Додаткові матеріали

Загадки

Рано навесні - не влітку,

Зацвіла у лісі квітка —

Фіалкова, волохата —

Та, що дуже любить спати. (Сон.)

Як пригріло сонце — стрілки

Зеленясті подняла

Від ласкавого тепла.

Он її навколо скільки!

Двір i лан, i луг вкрива.

 Росяна, густа ... (трава).

Я на інших геть не схожий,

Кучерявий i пригожий,

Постелю під голе віття

Фіолетове суцвіття.

(Ряст.)

Зверху лист гладенький,

А знизу - м'якенький,

 Чаю нап'єшся — Здоров'я набереться.

(Мати-й-мачуха.)

За матеріалами книги

Н.О.Забашта, Н.О. Шматько

Організація прогулянок у групі продовженого дня в

 ТЕМА. «ЗУСТРІЧ ПТАХІВ».

Бесіда.

—Діти, які птахи повернулися з теплих країв?

—Сьогодні ми вирушимо до парку, щоб послухати пташиний спів та подивитися, як птахи облаштовуються після повернення до рідних кpaїв.

Вас бере за руки дивовижна казка:

в світ чарівних звуків просимо, будь ласка!

- Чому птахи саме зараз повернулися до нас? (Весна прийшла,
стало тепло й з'явилися комахи та богато іншої їжі.)

—     Послухайте віршик.

Весняний поїзд

...А дощ, як просо з лантуха,

Сійнув, сипнув навскіс,

I вигнулася райдуга,

Мов залізничний міст.

У вербах грім відлунює

I нам здалось на мить;

За річкою-красунею

Десь поїзд гуркотить.

Ось він уже над плесами

Гукнув протяжно: ту-у-у!

I загримів колесами

По райдузі-мосту

Звиваються пружинами

Вагонів ланцюжки,   

В них ідуть пасажирами

I квіги, i пташки.

—Пригадайте загадки про пташок, які повернулися.

—А який птах співає найкраще?

Як сопілка трель виводить,

Мабуть, знають всі в народі.

Тільки знає ще народ,

Хто виводить трель без нот. (Соловей.)

- Чи часто ми бачимо солов'я? (Hi. Biн гніздиться в гущавині.)

—     Чи потрібна йому наша допомога?

—А кому ми допомагаємо навесні?

—Для чого шпакам потрібні будиночки?

—Де найкраще ix розміщати?

—Що не можна робити біля шпаківенъ? (Галасувати, близько підходити. А коли з'являться пташенята, ix не можна чіпати, забирати із собою.)

Дидактична гра «Добре — погане».

—Багато шпаківень — це добре чи погано?

—Багато дітей біля шпаківенъ ~ добре чи погано?

—Багато їжі у шпаківнях — добре чи погано? i т. п.

—Чи доводилось вам спостерігати, як повертаються з вирію інші птахи? (Одні птахи летятъ зграйками — гуси, лебеді, качки, зяблики та ін.; журавлі летятъ ключем, клином, попереду во­жак, з висоти чути їхнє радісне курликання)

—  Здавна люди милувалися і спостерігали за птахами, за їхньою, поведінкою. Чи знаєте ви, яку погоду можуть прогнозувати птахи? (Галки збираються зграями — на дощ. Ворона дзьоб ховає під крило — на холод. Дятел вистукує ~ на дощ. Синички починаютъ зранку дзвеніти — ввечері, вночі буде мороз. Птахи сідають на верхівки дерев — на тепло.)

Дидактична гра «Згадай гру».

Група ділиться на дві команди: «Сови» и «Жайворонки». Діти по черзі називають назви відомих їм iгop, у яких згадуються птахи. Перемагає та команда, яка останньою назвала гру. («Гуси-лебеді, «Совонька», «Птах i зозуля», «Чижик у клітці», «Cнiгypi i кіт», «Горобці-стрибунці», «Жабки i журавлі», «Горобці й автомобіль» та ін.)

Рухлива гра «Пінгвіни iз м'ячем».

Дві команди шикуються в колони по одному. Перед ними за 10 кpoків ставлять по пралорцю. Перші номери в командах одержують по волейбольному м'ячу.

Затиснувши його між колінами i пересуваючись стрибками, вони рухаються до прапорця, оббігають його справа i повертаються. М'ячі передаються другим гравцям, потім третім i т. д. Перемагає команда, яка завершила гру першою.

Коли діти натренуються, гру можна ускладнити: кожен повинен пересуватися з двома м'ячами — один затиснути між колінами, а інший тримати в руках.

Рухлива гра -«Стрибаючі горобчики».

Підготовка. На землі креслиться коло діаметром 4—6 м. Вибирається ведучий — «кішка», яка стає чи присідає всередині кола. Решта гравців — «горобці» — стоять поза колом. За сигналом керавника «горобці» починають вскакувати в коло i вискакувати з нього. «Кішка» намагається спіймати «горобця», який не встиг вистрибнути з кола. Спійманий присідає або стає в центрі кола. Можна садовити пійманих на лавочку поряд із колом. Коли «кішка» піймає 3—4 «горобців» (за домовленістю), із неспійманих вибирається нова «кішка». Спіймані «кішкою» знову стають «горобцями» i вступають у гру, гра починається спочатку. Перемагає той, кого жодного разу не спіймали. Відзначається також «кішка», яка зуміла швидше за інших спіймати визначену кількість «горобців».

Правила.

1. «Кішка» може ловити «горобців» тільки в колі.

2.«Горобці» стрибаютъ: група 1 на одній нозі, трупа 2 на двох ногах.

3.Спійманими вважаються «горобці», яких «кішка» торкнеться ру­кою, коли «горобець» стоїть у колі хоч би однією ногою. Той, хто перебіг через коло, вважається спійманим.

Корисна справа.

— Чим тепліше й привітніше ми зустрінемо пташок, тим вдячніше вони будуть дбати про здоров'я й урожай наших садків. Тому ви можете ще повісити додаткові шпаківні.

Додаткові матеріали

Загадки

Що за пташка?

-         Друзі!

Хто з вас відгадає:

Що за пташка Так співає?..

Як горобчик Цвірінчить,

Мов сорока стрекотить,

Наче качка, кряче,

Мов дитина, плаче,

Вимовляє, Як захоче,

Навіть деякі слова,

То, мов курочка, сокоче,

То регоче, мов сова...

Хто ж висовує отак?!

Молодці! Вгадали!.. (Шпак).

По листочку плазувала,

Взимку лялечкою стала,

Навесні розкрила крила —

I у небо полетіла. (Гусінь — метелик.)

Cipa, бура, волохата,

У садах її багато,

На деревах живе,

На тонких i на товстих,

На старих i молодих.

Наче вуж, вона повзе

На шляху усе гризе. (Гусениця.)

За матеріалами книги

Н.О.Забашта, Н.О. Шматько

Організація прогулянок у групі продовженого дня в 1-4 класах

 ТЕМА. «ВЕСНЯНІ КВІТИ».

Бесіда.

—     Про які квіти говориться в загадках?

Квітка має різний колір:

Молоденька — золота,

У дворі, на лузі, в полі,

Постаріє — геть сіда. (Кульбаба.)

Я рання квітка весняна

I різних кольорів буваю.

Стою на квітнику, мов пан,

Тому i звуть мене ... (тюльпан).

Тільки вчора теплий вітер

Вість приніс нам від весни,

А сьогодні білі квіти

Крізь замети проросли. (Підсніжник.)

Подивітъся уважно навкруги. Які ще перші весняні квіти ви бачите? (Фіалка, пролісок,медунка.)

Дидактична гра «Впізнай за описом».

—Квітка блакитного кольору, яка з'являється, ледь починає сходити сніг. (Пролісок.)

—Як називається квітка, у якій багато солодкого соку — нектару? (Медунка.)

—Яка квітка чимось нагадує пролісок, але на стебельці декілька квіточок жовтого кольору? (Гусяча цибулька.)

—Що спільного в ycix цих квітів? (Це первоцвіти. Їх не можна зривати з коренем - цибулинкою.) 

Колективне складання оповідання «Моя клумба».

На моїй дачній клумбі першими розцвігають червоні й жовті .., (тюльпани), схожі на сонячний віночок жовті ... (нарциси). Пізніше починають цвісти пахучі білі ... (конвалії), фіолетові... (півники).

Конкурс на кращий віночок із кульбаби.

Розкрий оченята! Дивись:

Ось дико росте полуниця.

Тож варваром ти не робись,

Візьми ягідки,

Та не вирви коріння.

Конвалію теж збережи,

Фіалку i дику гвоздику

Не рви. А тихенько скажи:

«Не зникайте, зростайте до віку».

Рухлива гра «Кіт i миша».      

Учні беруться за руки i стають у коло. Двоє гравців залишаються всередині: дівчинка — «миша», хлопчик — «кіт». Усі діти підіймають з'єднані руки в гору, «миша» втікає від «кота» під руками гравців. Коли біжить «кіт», гравці руки опускають униз i присідають, але тут же піднімаються, пропускаючи «кота». «Мишу» затримувати не можна. Після того як «кіт» спіймає «мишу», вибирають нових ведучих, i гра продовжуеться. Якщо «кіт» не зміг спіймати «мишу» за 20—30 с, то ix замінюють інші гравці. «Кіт» не має права штовхати «мишу» чи хапати її, досить легко доторкнутись до неї.

Рухлива гра «До cвoїx прапорців».

Учні групуються у юлька кіл, усередині кожного стає гравець із кольоровим прапорцем у піднятій руцi. За першим сигналом керівника всі розбігаються по майданчику (окрім гравців із прапорцями), за другим — зупиняються, присідають i закривають очі. Далі гравці з прапорцями переходять на інші місця. Відтак керівник наказує: «До cвоїх прапорців!» Кожна трупа повинна віднайти свій прапорець i утворити коло. Перемагає команда, яка виконає це завдання швидше. Після кожної спроби гравців із прапорцями змінюють.

Корисна справа.

Створити персональну клумбочку вдома.

Додаткові матеріали

Загадки

Я ніжно-біла квітка весняна,

Всередині гаряче серце пломеніє,

І довге листячко моє

Легенько вітер колихає,

Чудовий аромат квіток моїx

Усюди розвіває. (Нарцис.)

Маю п'ять пелюсток

I напівкруглий зелений листок.

А середина у мене жовтенька,

Личко не кругле, а трохи довгеньке.

Квітка я ніжна, низенька, дрібна,

Як я запахну — приходить весна. (Фиалка.)

Стоять у лузі сестрички, золотенькі очі, білі вії. (Ромашки.)

Цвіте травневою порою.

ЇЇ знайдеш в затінку лісовому,

На стебельці, як перлинки, в ряд,

Квіги духмяні висять. (Конвалгя,)

Стала на поляні

В жовтім сарафані.

Підросте — всміхнеться,

Для вітрів вберетъся

В платтячко біленьке,

Пишне та легеньке. (Кульбаба.)

Bipші

Ромашка

На стрункій високій ніжці,

Біля річки на лужку,

У хустинці-білосніжці

Стрів я квіточку таку,

Ясним оком жовтуватим

Усміхалася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: — Hi!

М. Познанська

Конвалії

Із зеленої сорочки, що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їx — угадай.

Це конвалії у гaї на галявині цвітуть.

I ніде, ніде немає кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато, цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, не буду рвати,— шкода

Їхньої краси!

                              М. Познанська

За матеріалами книги

Н.О.Забашта, Н.О. Шматько

Організація прогулянок у групі продовженого дня в 1-4 класах

 ТЕМА. «ПОСАДИ ДЕРЕВО!».

Бесiда.

Немає лісу — посади!

Мало лісу — не губи!

Багато лісу — бережи!

Зрубав дерево— посади два!

— Чому треба насаджувати дерева? (Ліси складаються з дерев. Зникнутъ вони — зміліютъ ріки, загинутъ звірі, риба, зміниться клімат. Земля перетвориться на пустелю.)

- Чим загрожує людині зникнення дерев? (Дерева — виробники кисню. Вони поглинають вуглекислий газ. Це — дім для пташок, якщо птахи зникнуть, якому буде боротися зі шкідливими комахами. Дерева створюютъ бар'єр від надлишкового шуму. У великих містах дерева — це сквери й парки, місце відпочинку городян.)

Ми посадимо липи i клени —

Буде місто усе зелене.

Ми посадимо в полі тополі,

Хай вони зростають поволі

Ми обсадимо школу бузками

Прикрасимо клумбу квітками.

Хай ростуть дерева i квіти,

Хай будуть здоровими діти!         

—Дерева зростатимуть з нами,

Шелестітимуть тихо гілками.  

—Хай же шумить тополина,

Хай цвіте, розквіта Україна!

—Сьогодні ми посадимо саджанці берізок на шкільному подвір'ї. Будемо доглядати за ними, щоб вони прийнялися i росли ра­зом із вами.

—Як треба доглядати за саджанцями? (Розпушувати й удобрювати грунт, боротися зі шкідниками та бур'янами, обрізати сухі гілки, поливати, обкопувати, згрібати сухе листя.)

- Рослини — живі організми: вони живляться, ростуть, розвиваються, дають плоди i насіння. Від того, як ви будете доглядати за ними, залежить, чи зможуть ці маленькі саджанці стати справжньою окрасою нашого школьного двору.

Саджання маленьких бepiзoк разом із вихователем.

— Як берешся ти за справу —

То виконуй все на славу:

Завдання роби сумлінно,

Щоб одержати «відмінно».

Я посаджу берізоньку

Зелену та струнку —

Нехай росте під сонечком

У нашому гайку,

Прийде весна теплесенька,

Їй коси розплете —

Нехай мала берізонька,

На радість вам росте!

—Помріємо, якими виростутъ наші берізки, кому вони принесуть користь i радість. (Пташки зів'ютъ у кроні гнізда, співатимуть i виводитимуть пташенят. У тіні дерева можна буде відпочити, сховатися від спеки. Милуватися берізкою в усі пори року: зустрічати весну, cпocтepiгaтu, як берізка дарує своє листячко восени, як відпочиває взимку.)

—Чи відчуваєте ви задоволения від виконаної сьогодні корисної справи? Який у вас зараз настрій?

Гра-хоровод.

Берізонько, берізонько,

Ти мавка лісова, 

Зелені твoї кіски

Вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі

У травах i кущах,

I білі cвoї ноги

Все миєш у дощах.

Прошу вас, iз берези

Ви соку не точіть,

Ви краще їй сестричку

Зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню

Поставте на гілках,

Щоб прилетів до неї

Друг лісу — добрий птах!

Дидактична гра «Кращий еколог».

Діти даляться на дві команди i, змагаючись за отримання при­за — медалі кращого еколога, по черзі називають правила поведінки учня в природному оточенні.

1) Кожний зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя.

Не топчи, не зривай рослин!    

2) Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити — роки.

Не ламай дерев, кущів!

Дидактична гра «Склади вірш».

— Спробуйте скласти чотиривірш на тему «Весняна берізка», використовуючи рими: сонце — віконце; спішить — бринить.

 Читання віршів.

Коли нам весело буває...   .

Коли нам весело буває?

 Як пташка в гaї застває,

Коли барвінком чи розмаем

Себе весною заквітчаєм.

Коли ми деревце пригоже

Посадим, гарно обкопаєм,

Коли ми зробим щось хороше,

Тоді нам весело буває.

Г. Гриненко

Збережімо деревце в долині,       Збережемо річку i криницю,

Щоб шуміло на тугих вітрах,~    Пізнаваймо глибше, до пуття,

Стане більше цвіту в Україні,      Відкриваймо кожну таємницю,

В нім зів'є своє гніздечко птах.   Зберігаймо землю i життя!

Збережемо деревце край лугу —          Природа рідна — наша втіха,

В затінку його спочине хтось      То ж хай вона не знає лиха!

I всміхнеться дереву, мов другу, Ми вci господарі природи,

Що в дорозі стріти довелось.      Тож збережемо її вроду!

Рухлива гра «Точний удар».

Дві команди по 8—10 гравців у кожній, шикуються в колони по одному, одна напроти одної між ними на землю кладуть обруч. За сигналом перший гравець однієї команди кидає м'яч об землю в цен­трі обруча так, щоб він відскочив за напрямком до гравця іншої команди i відходить yбік. Піймавши м'яча, гравець іншої команди таким самим способом повертає його i відходить убік. Ловить м'яч гравець пepшoї команди. Повернувши м'яча, він також відходить в сторону. Так, змінюючи один одного, м'яч кидаютъ i ловлять yci гравці обох команд. Гра ведеться у швидкому темпі. Якщо м'яч не буде зловлений або зачепитъ обруч, кидок не зараховується. Винуватець цього залишається на місці i кидає м'яча вдруге. Перемагає команда, яка раніше завершила гру (тобто та, у якої було менше помилок).

Рухлива гра «Бiг сороконіжок».

Гравці діляться на дві-три команди по 10—12 учасників. Кожна команда отримує довгу мотузку. Гравці рівномірно розташовуються по дві сторони мотузки, за яку вони тримаються відповідно правою або лівою рукою. За сигналом команди біжать до фінішу (дистанщя 30—40 м), увесь час тримаючись за мотузку. Виграє та команда, яка прибіжить до фінішу першою, за умови, що жоден учасник не кинув мотузки.

Цю гру можна провести по-іншому. Кожна команда шикується в колону по одному.Усі піднімаютъ вгору праву руку i тримаються за шнур, натягнутий уздовж колони. За сигналом обидві команди прямують до фінішу (10—15 м) i повертаються. Перемагає команда, яка повернулася раніше.

Домашне завдания.

Удома підібрати загадки, приказки, оповідання, вірші про беріз­ку. Разом iз батьками приготувати емблему дерева.

Ми щасливі i радють діти.

Ми не звикли без справи сидіти.

Дерева зростатимуть з нами —

Захитають над нами гілками.

Додаткові матеріали

Загадки

Кожен рік молодцю Додає по кільцю. (Дерево)

Стоїть дівка серед поля:

В чорних латках біла льоля. (Береза)

Оповідання

Дідусь саджав яблуні

Дідусь саджав яблунi. Йому сказали:

—Навіщо тoбi яблуня? Довго чекати з цих яблунь плода, й  ти не з’їси з них яблучка.

Дідусь сказав:

—Я не з'їси, інші з'їдять, мені подякують.

(Л. Толстой)

Деревце

Посадили діти деревце обабіч дороги. Воно ще маленьке. Прийнялося деревце i почало рости.

Ішов хлопчик повз нього, зірвав листочок, зім'яв його й викинув. «Нащо ж я його зірвав? — подумав він, але відразу й заспокоївся. — А що важить один листочок! У дерев листя багато».

Ішов інший хлопчик, зламав гілочку й думає: «Що там одна гілочка! У деревця їx чотири».

Бігла дівчинка з м'ячем, підкинула його вгору, а він — гуп! — прямо на деревце и зламав верхівку.

«От недобре,— засмутилась дівчинка,— та воно не помре й так. Нова верхівка виросте».

Йшла коза, відгризла шматочок кори. Зупинився велосипе­дист, поставив під деревцем велосипед. Воно затріщало.

Ішов хлопчик iз новим ножиком. «Ось,— думає,— зараз випробую, який він».

Відрізав гілочку. Гарний, гострий ножик.

Деревце й засохло.

Прийшли діти, які посадили його. «Що сталося? — говорять. — Не хотять рости дерева. Напевне, у нас земля негарна».

(А. Кузнецов)

За матеріалами книги

Н.О.Забашта, Н.О. Шматько

Організація прогулянок у групі продовженого дня в 1-4 класах

 ТЕМА. «ВЕСНЯНА КЛУМБА. ВИСАДКА РОЗСАДИ І ВИСІВАННЯ НАСІННЯ KBITIB».

Бесіда.

—     Згадайте, які гарні клумби були торік на шкільному подвір’ї. Як ми милувалися ними. Які гарні метелики літали над ними, Згадайте, які квіти прикрашали наше подвір'я минулого року.

Он погляньте з вікна,

Буйноквіття в'ється:

Та красна чарівна

Клумбією зветься ...

Он клумбієць Тюльпан,

Мов кармінний дзбанок.

Он Піон у тюрбан

Вбрався спозаранок!

Он зірчастий Нарцис,—

Як він за ніч підріс.

Як, нівроку, виріс

Синьоокий Ірис.,

Он Троянда чайна

Просто надзвичайна!

Он її сусідки,

Скромниці Нагідки.

Гладіолус i Мак,

Канна й Матіола!..

Так усяк на свій смак,

Bcix не злічиш ніяк,—

Стільки їx довкола!

О. Пархоменко

  Сьогодні ви теж докладете cвої руки, бажання зробити шкільне подвір'я ще кращим, ніж торік.

Робота на клумбі.

а)       Повторения правил безпечної роботи.

б)  Вступний інструктаж.

в) Розмічання клумб на скопаних старшокласниками ділянках.

г)  Утрамбовування доріжок за розміткою.

д) Пояснения i показ вихователем, як зробити борозенки сапками.

е)  Поливания борозенок.

ж) Висівання насіння.

з)  Засипання посіяного звичайною землею з перегноєм,
и) Обережне поливания.

Лійка на грядку

Прийшла зi мною,

Квітку-красавку

Кропила водою.

Воду з криниці

Часто носила —

I чорнобривці,

Ружі кропила.

М. Сингагвський

— У чому буде полягати подальший догляд за посівами? (Регулярне поливания пociвy, розпушувания грунту, прополювання бур'янів.)

- А зараз ми з вами посадимо у підготовлені лунки розсаду однорічних рослин, вирощену в теплиці.

— Яке правило посадки розсади? (Щоб корені не виступали назовні, треба ущільнити землю навколо стебельця, зробити заглиблення для води, щедро полити у два-три прийоми, a потім промульчувати (посипати сухою землею).

Дидактична гра «Мені потрібний колір».

Вихователь кидає м'яч i називає квітку. Учень, який спіймав м'яча, називає колір тiєї квітки, наприклад: мак — червоний.

Ліня — біла     підсніжник — білий

дзвоники — сині      нагідки — жовті

конвалія — біла       фіалка — фюлетова

кульбаба — жовта   ромашка — біла

пролісок — синій     нарцис — жовтий і т, д.

Дидактична гра «Однорічні - багаторічні».

Учитель називає квіти. Учні, почувши багаторічну рослину, піднімають руки вгору, а однорічну — присідають.

Багаторічні: флокси, півники-іриси,

Однорічні; айстри, чорнобривці, матіоли, нагідки, космея.
Рухлива гра «Квіти й вітерці».

Посередині майданчика проводяться дві лінії на відстані 2 м, за ними на відстані 10—15 м проводяться ще дві лінії. Кожна команда — *квіти* i «вiтepцi» — стоять перед внутрішньою лінією обличчям до команди супротивників. Гру починають «квіти», які попередньо вибрали собі ім'я — назву квітки. «Доброго дня, вітерці!» — говорять вони. «Доброго дня, квіти!» — відповідають «вітерці». «Вітерці, вітерці! — звертаються до них «квіти»,— відгадайте наші імена!» «Biтepцi» починають перелічувати назви квітів. I як тільки відгадують, «квіти» тікають за другу лінію.

За кількістю спійманих визначається кількість очок. Після однієї гри команди міняються місцями — ролями.

Рухлива гра «Квіти».

Кожний гравець вибирає собі назву якої-небудь квітки - (троянда, лілія, нарцис i т. ін.). Назви не повторюються. За лічилкою вибрана квітка, наприклад троянда, починає гру. Вона викликає яку-небудь квітку, наприклад мак. „Мак” біжить, а „троянда” його доганяє. Коли йому загрожує небезпека бути спійманим, він називає ім’я якої-небудь іншої квітки і тоді тікає інша квітка.

Спійманий змінює свою назву і знову включається в гру. Не можна повторно придумувати одну і ту саму назву квітки. Перемагає той, кого жодного разу не спіймали.

Гравці можуть називатися не тільки квітами, а й тваринами, рибами...

Домашнє завдання.

Зробити власну клумбочку на балконі, біля під'їзду, на дачі.

Додаткові матеріали

Загадки

Навесні вона в теплі

Проростає з-під землі.

Має трунок, має вроду,

I дарує насолоду. (Квітка.)

Зірка із небес злетіла —

І з'явилась квітка біла,

Ніжний запах чути скрізь.

Зветься квіточка ... (нарцис).

Що за квіточка пахуча,

Дуже гарна та колюча,

Рвать себе не дозволяє,

Колючками всіх лякає? (Троянда.)

Стебельце — шорстка драбинка,

Всередині — чорна вуглинка,

Пелюстки блискучі мов лак,

Це квітує червоний ... (мак).

Пізнаєш цей квіт весняний:

Білий, жовтий, полум'яний,

То рожевий, то бузковий,

Наче келих кольоровий?

Серед квітів справжній пан.

Здогадався хго?.. (Тюльпан.)

Є квіти весняні, гожі,

На пташину свійську схожі.

Ось за цю предивну суть

Їх однаково i звуть. (Півники.)

Bipшi

Хмаринки райдугу несуть

Над полем, явориною,

Метелик слухає росу

У лісі за стежиною.

Метелик дзвоника гойда,

Росою умивається,

У тіні сива борода

Під дзвоником гойдається

П. Король

Гей ти, вітре, вітровію,

Не пустуй! Я квіти ciю.

Сію айстри, нагідки

I фіалок два рядки,

I пахучу матіолу,

Щоб цвіло усе довкола,

Л. Диркавець

За матеріалами книги

Н.О.Забашта, Н.О. Шматько

Організація прогулянок у групі продовженого дня в 1-4 класах