Група продовженого дня (документація)

 Група – це благодатний час, коли цілеспрямовано вирішуються всі аспекти

розвитку дитини: розумового, фізичного, естетичного. Завдяки їй

викриваються широкі можливості для органічного поєднання навчання і

виховання, заохочує співпрацю з батьками, сприяє розвитку індивідуальних

здібностей дітей, змушує їх жити інтересами школи, суспільства.
Група –

це не урок, це позакласна робота вихователя з дітьми, де більш ефективно

вирішуються всі виховні завдання: підготовка до суспільно-корисної

праці, фізкультурно-оздоровчої роботи, виховання колективізму,

взаємодопомоги, становлення особистості.

«В руках вихователя слово — такий же могутній засіб, як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках живописця, як різець і мармур в руках скульптора. Як без скрипки немає музики, без фарб і пензля — живопису, без мармуру й різця — скульптури, так без живого, трепетного, хвилюючого слова немає школи, педагогіки. Слово — це ніби той місточок, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність»

/В. Сухомлинський

РЕКОМЕНДАЦІЇ

обласної серпневої наради керівників

районних (міських) методичних об’єднань

 вихователів груп продовженого дня

Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, «затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2002 р. № 1121, серед основних завдань групи визначає необхідність «створення сприятливих умов для формування учнівського колективу, надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань.., організацію дозвілля учнів.., формування їхніх ціннісних орієнтацій».

Сутнісний зміст управлінських, організаційних та науково-методичних засад діяльності груп продовженого дня реалізується у створенні спеціально організованого виховного простору, в якому дитина має розвивати свої сили, почуватись захищеною фізично і психологічно; їй тут має бути цікаво й радісно. За висловом Макаренка А. С. «протягом усього робочого дня вихованець має бути розумно зайнятий або роботою, або навчанням, або грою, або читанням, або потрібною для нього якою-небудь бесідою. Лише в організованій діяльності у нього буде вихована розумна, корисна активність, звичка і любов до корисного руху». Створення такого виховного простору можливе за умови об’єднання зусиль адміністрації школи, учителів, педагогів позашкілля, батьків молодших школярів і першочергового, - самого вихователя групи продовженого дня.

Виходячи з аналізу сучасної виховної практики, положень педагогічної науки і результативних творчих здобутків педагогів-вихователів області, рекомендуємо:

1.       Проаналізувати організаційно-педагогічні та науково-методичні засади діяльності груп продовженого дня в районі (місті).

2.       Сприяти активному розширенню мережі шкіл і груп продовженого дня в системі середньої освіти Дніпропетровщини.

3.       Постійно працювати над вирішенням ефективного функціонування груп продовженого дня, розвитку творчого потенціалу особливості дитини та перспектив її саморозвитку в колективі.

4.       З метою створення цілісної системи методичної роботи з проблем підвищення професійної майстерності педагогів-вихователів та належного інформаційного супроводу діяльності груп продовженого дня впроваджувати інтерактивні форми спілкування учасників навчально-виховного процесу: презентації досвіду, творчі лабораторії, експрес-діагностування, інформаційно-аналітичні повідомлення, методичне консультування, дискусії, екскурсії і т.ін.

5.       На засіданнях районних (міських) шкільних методичних об’єднань вихователів груп продовженого дня у 2011-2012 н.р доцільно розглянути питання:

·          взаємодії вихователя і вчителя щодо реалізації принципу наступності у навчанні й вихованні учнів початкової школи;

·          врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей школярів у формуванні стійкого інтересу до знань, колективної творчої діяльності;

·          єдиних вимог до планування роботи вихователя групи продовженого дня;

·          організації самопідготовки учнів у групі продовженого дня;

·          використання здоров’язберігаючих технологій у дотриманні гігієнічного режиму, режиму харчування й відпочинку, у здійсненні індивідуального підходу до дітей з послабленим здоров’ям;

·          конструктивної взаємодії вихователя, вчителя, шкільного психолога з батьками учнів 1-4 класів у вирішенні начально-виховних завдань;

·          організації змістового дозвілля, корисної діяльності, розвитку у дітей позитивного ставлення до читання як засобу самоосвітньої діяльності й активного відпочинку та ін.

6. Вивчати, узагальнювати кращий досвід роботи вихователів груп продовженого дня, популяризувати його в обласних, всеукраїнських фахових періодичних виданнях.

Рекомендована література

1.       Основні орієнтири виховання учнв 1-11 клсів ЗНЗ України (програма). Наказ МОН України від 17.12.2007 № 1133

2.       Орагнізація навчально-виховного процесу в ГПД (автор. Упоряд. О. Є. Гордійчук. – К. : Шкільний світ, 2010. – (Бібліотека «Шкільного світу»)

3.       Забашта Н. О., Шматько Н. О. Шестирічні першокласники у групі продовженого дня. – Х.: «Ранок», 2010 – (Практикум вихователя ГПД)

4.       Кизим О. Г. Організація роботи групи продовженого дня в 1-4 класах. – Х.: «Ранок», 2010. – (Практикум вихователя ГПД).

5.       Метод проектів у початковій школі /Упоряд.: О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К.: Шк. Світ, 2007. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

6.       Москаленко Л. Інноваційні підходи до планування роботи вихователя групи продовженого дня // Класний керівник, - 2010, № 17. – С. 6-16

 Організація роботи групи продовженого дня

 Режим роботи групи продовженого дня

Група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вона забезпечує, враховуючи вікові особливості, їхній розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості всебічного виявлення і розвитку індивідуальних, здібностей, запитів та інтересів дітей.

Успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміцненню здоров'я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку в свою чергу сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності.

Режим дня в групі повинен відповідати психолого-педагогічним, гігієнічним і віковим особливостям учнів і сприяти перетворенню в єдиний гармонійний процес навчально-виховну роботу, відпочинок і трудову діяльність школярів.

При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно врахувати такі вимоги:

- відповідність режиму віковим особливостям школярів;

- педагогічне забезпечення чергування режимних моментів;

- раціональний розподіл часу на навчання, харчування, відпочинок, позакласні і позашкільні заходи, в тому числі максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;

- чітку організацію роботи дитячого колективу, єдність вимог до дітей і контроль за їх діяльністю.

Орієнтуючись на рекомендовані режими і беручи до уваги місцеві умови (черговість проведення годин дозвілля і прогулянок на території школи, час роботи загально-шкільних гуртків і секцій), вихователь розробляє режим конкретної групи продовженого дня, враховуючи пропозиції вчителів, побажання батьків.

Після уроків учням пропонується перебувати на свіжому повітрі 30-60 хв.

Обід - 30 хв.

Прогулянки, ігри, суспільне корисна праця - 1,5-2 год.

Полуденок - 10 хв.

Самопідготовка -1-1,5 год.

Робота в гуртках, заняття за інтересами - 1-1,5 год.

Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічного та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку організацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них (відповідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.

Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.

Режим дня учнів не може бути постійним, він динамічний, і як динамічне саме життя школи. Періодично, залежно від змін місцевих умов, удосконалення навчально-виховного процесу, педагоги переглядають раніше вироблений режим.

Правила внутрішнього розпорядку складають на основі загально-педагогічних вимов до організації і проведення навчально-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.

Організація навчально-виховного процесу

Педагогічний досвід роботи переконує, що всі елемента щоденного плану можна сконцентрувати по таких етапах, які можна щоденно конкретизувати різними видами діяльності.

Організація групи продовженого дня

1. Прийом учнів у групу.

Обмін інформацією з класоводом про навчальні завдання для учнів.

Відзначення відсутніх учнів у журналі і вияснення причин відсутності.

Звільнення від перебування на групі хворих учнів згідно розпорядження медичної сестри та письмового (усного) прохання батьків.

Оголошення учням основних заходів протягом дня.

Організація підготовки учнів до години дозвілля, «спортивної години» (переодягання у спортивну форму, підбір інвентаря) чи до обіду (при 5-ти уроках).

Повторення правил поведінки учнів у коридорах, дворі, на сходах, вулиці.

Організаційний вихід учнів з класу.

2. Година здоров’я

Мета: Сприяти активному відпочинку дітей після розумової діяльності, розвивати м’язеву систему, покращити роботу серцево-судинної та дихальної системи, удосконалювати навики стрибання, метання в ціль і на дальність. Виховувати кмітливість, спритність, чесність, дружбу, дисциплінованість.

Інвентар: М’ячі (великі і малі), обручі, скакалки, кеглі, естафетні палички, прапорці, мішечки з піском.

- Підготовча частина.

Шикування. Ознайомлення зі змістом години здоров’я. Ходьб, різновиди ходьби. Повільний біг з переходом у ходьбу.

Рухові вправи на розвиток м’язів рук і ніг.

- Основна частина

Естафет, рухливі ігри.

- Заключна частина.

Шикування. Ігри низької рухливості. Дихальні вправи. Приведення організму в спокійний стан. Підведення підсумків. Організоване повернення в клас.

Година дозвілля

«Спортивна година»

Згідно з орієнтовним режимом дня, «спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків. Вона проводиться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загартування і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки у колективі.

Особливістю цих занять є те, що вони проводяться у невимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: втоми, попереднього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. При ознаках перевтоми необхідно перейти до легких вправ чи ігор або припинити їх виконання на деякий час. Оскільки перебування дітей на свіжому повітрі - важливий фактор загартування, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності дітей, тому незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять у спортивний зал, актовий зал, коридори. При проведенні години дозвілля на відкритому повітрі широко використовуються м'ячі, скакалки, обручі, санчата, лижі, ключки.

«Спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків (для учнів, які навчаються в 1-у зміну). Час фізкультурних занять визначається режимом групи продовженого дня з урахуванням конкретних умов школи. У план кожного заняття, як правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рухливі ігри чи естафети.

Вправи мають бути нетривалими і чергуватися з короткочасним відпочинком. Інтенсивні фізичні вправи і рухливі ігри слід чергувати із спокійними. «Спортивна година» не дублює урок фізкультури, але має певну структуру. Заняття починається з організації групи і пояснення його змісту. Після шикування в шеренгу, колону чи коло й усвідомлення завдань заняття діти роблять невеличкий пробіг у повільному темпі (можна чергувати з ходьбою), виконують загально-розвиваючі вправи і переходять до основних вправлянь - бігу, стрибків, метань, рухових ігор тощо.

У режимі групи продовженого дня бажано організовувати змагання, фізкультурні свята, спортивні вечори.

«Спортивна година» може бути дуже різноманітною, але обов'язково доступною віковим особливостям і можливостям школярів. До доступних можна віднести наступні види рухів:

- ходьба звичайна і з різними рухами рук, ніг і тулуба, звичайна і швидка ходьба по периметру площадки і зі змінами напрямку руху, ходьба на носочках і п'ятках;

- біг повільний і швидкий, з виконанням завдань по сигналу, біг у чергуванні з ходьбою, біг з подоланням нескладних перешкод (перестрибування «канави», перебігання по гімнастичній лавочці та інші);

- стрибки на двох ногах і на одній, на місці і з переміщенням вперед, стрибки через скакалку, обруч і т.д.;

- кидання і ловлення м'ячів великих і малих, перекидання м'ячів у парах;

- метання м'ячів на дальність, у різні цілі;

- лазіння, перелазіння через обручі, драбини та інші конструкції на ігровому майданчику;

- вис, упори на дитячих перекладинах;

- вправи в рівновазі: ходьба по вузькій лінії, лавочці, без предметів і з предметами, з подоланням перешкод; переступання: м'яча, натягнутого шнурка;

- вправи з предметами: з м'ячами, з обручами (стрибки через обручі), з кеглями (гра за правилами), зі скакалкою (різноманітні стрибки на місці і в русі по одному, по два і т.д.);

- вправи для рук, ніг, тулуба, голови, які виконують на місці під час ходьби, в окремих іграх;

- рухливі ігри з шикуванням і перешиковуванням, із загально-розвивальними вправами, з бігом, стрибками, метанням подоланням перешкод;

- естафети з ходьбою, бігом, стрибками, метанням, pyxoм на санках, лижах і т.д.;

- спортивні розваги типу катання на самокатах, велосипедах, роликових коньках, а зимою на санках, лижах, елементі» гри в бадмінтон, розваги з волейбольними, баскетбольними м'ячами.

Зміст «спортивної години» узгоджується з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

У «спортивній годині» як одній із форм організації фізичного розвитку можна виділити три умовні частини.

Перша частина - «Підготовча» (10-15 хв.) - починається зразу після приходу дітей на ігровий майданчик, її зміст: шикування, організаційні вказівки вихователя, ходьба, повільний біг 300-500 м по майданчику в колоні по одному; загальнорозвивальні вправи або під час ходьби, або в крузі, або в грі.

Ходьба і біг на початку «спортивної години» використовується як ефективний засіб, активізуючий і такий, що тренує діяльність серцево-судинної і дихальної системи, сприяє більш швидкому насиченню крові киснем, знімає застійні явища за рахунок покращання крово- і лімфообігу. Крім цього ходьба, біг, загальнорозвивальні вправи є засобом підготовки організму до наступних рухових дій дітей.

Другу частину «спортивної години» (20-40 хв.) можна назвати основною для активного відпочинку дітей. Вона складається, в свою чергу, із загальних для всіх дітей ГПД рухливих ігор, естафет, спортивних розваг дітей.

Проведення зі всім класом рухливих ігор і естафет, які несуть у собі великий емоційний заряд, сприяє більш швидкому і повному переключенню дітей на другий вид діяльності, а, відповідно, і більш повному відпочинку.

Активні рухи цієї частини сприяють розвитку швидкості, спритності, сили і витривалості, швидкісно-силових якостей; збагачують руховий досвід дітей та знання про рухливі ігри.

Самостійні ігри дітей і спортивні розваги в парах, невеликих групах повніше задовольняють індивідуальні нахили дітей до різних рухових дій, сприяють подальшому їх відпочинку.

Третя частина - заключна (5-7 хв.) направлена на організаційний кінець активного відпочинку учнів. У неї входять загальне шикування, спокійна ходьба по майданчику або декілька вправ на увагу з тим, щоб привести організм дітей у відносно спокійний стан, при якому можлива ефективна наступна навчальна діяльність (самопідготовка).

«Спортивна година» обов'язково передбачає організаційний прихід дітей на ігровий майданчик і вихід до школи.

3. Обід

Для вихователя обід - це важливий виховний захід. Педагог зобов'язаний закріпити в учнів навички самообслуговування, культури та гігієни поведінки в їдальні, бережливого ставлення до хліба і продуктів харчування, навчити шанувати працю поварів та обслуговуючого персоналу.

Цей захід складається з трьох етапів.

Підготовча частина

Миття рук милом, сушіння електрорушником.

Повторення правил поведінки в їдальні.

Накриття черговими учнями столів.

Основна частина

При вживанні першої страви навчити дітей правильно тримати ложку, руки на столі, виїдати перші страви з тарілки, складати тарілки та дотримувати чистоту за столом, користуватися серветкою.

При вживанні другої страви блюда навчити дітей правильно користуватися виделкою, ножем, очистити сардельку, складати тарілки та дотримуватися гігієнічної поведінки за столом.

При вживанні третьої страви навчити користуватися десертною ложечкою.

Заключна частина

Подяка поварам.

Прибирання черговими столів.

Участь у складанні меню для учнів обов'язково беруть медичні працівники школи, а за її якістю стежать санітарні служби.

4. Прогулянка

Прогулянки дозволяють вихователю груп продовженого дня вирішувати цілий комплекс оздоровчо-гігієнічних і пізнавальних завдань. Під час прогулянок широко використовуються різноманітні ігри на місцевості та інші види фізичних вправ. Плануючи прогулянку, вихователь заздалегідь повідомляє про це учнів, пропонує їм, що одягнути, як підготуватися.

Прогулянки є тематичними і цілеспрямованими. У проведенні всіх заходів під час прогулянки, походу необхідно давати школярам більше самостійності і творчої ініціативи, не нав'язувати учням те, що їм не подобається. Всі фізичні вправи треба проводити в ігровій формі.

Під час прогулянок діти займаються орієнтуванням на місцевості, вчаться визначати сторони світу за різними ознаками (за деревами, пеньками, сонцем тощо), можна розучувати різні; пісні.

Швидкість руху під час прогулянки, екскурсії повинна бути невеликою, щоб найслабшому учневі було неважко.

Готовність учнів до прогулянки вихователь попередньо перевіряє. У жаркі дні обов'язкові головні убори. У зимовий період можна організовувати погоди на лижах.

Після проведення прогулянки вихователь повинен поцікавитися, що найбільше сподобалося учням, куди б вони хотіли піти у наступний раз. Ці побажання необхідно враховувати при плануванні роботи групи. Це піднімає їх інтерес, робить прогулянки, екскурсії цікавими.

Прогулянка в парк - це спільний відпочинок, взаємне збагачення знаннями про природу. 

Увійшовши в парк, поясніть дітям причину того, чому кожне дерево різниться конфігурацією: одне струнке, інше - викривлене, одне з зеленою шапкою і голим стовбуром, інше - пишне від основи до верхівки. Не пройдіть повз старий пеньок, суху покручену гілляку, вивернуте дерево. Придивіться до них. Чи не нагадує вам їх вигляд якусь тварину, птаха?

На пам'ять про прогулянку можна замалювати й сфотографувати  пейзаж, а свої враження занотувати.

Дітям корисно буде дізнатися про тваринний і рослинний світ парку, зелену аптеку.

Під час прогулянки вам зустрінеться мурашник. Придивіться до цих трудяг. У них висока організація праці, немає лінивих і дармоїдів, кожна мурашка має свою справу. Ці маленькі санітари знищують личинок, дрібних комашок, які шкодять лісу. Отже, від них багато в чому залежить здоров'я і краса лісу. Тому мурашники не можна руйнувати. Можна відеокамерою зняти сюжет про життя мурашника, а потім простежити за роботою його окремих особин.

Зверніть увагу на зв'язок рослинного світу з тваринним, ґрунтом, географічним положенням і кліматичним поясом.

3.Самопідготовка

Мета: Поглиблювати вміння і навички учнів сам остійно виконувати домашні завдання, сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу; раціонально використовувати вій час; вчити дітей самостійно працювати з підручником, довідковою літературою; виховувати акуратність. Старанність, взаємодопомогу, товаришування та дисциплінованість.

- Підготовча частина:

Приготування зошитів, підручників, необхідного приладдя. Уточнення домашніх завдань. Дозування часу по предметах. Проведення вправ, дидактичних ігор для збудження інтересу до тем.

- Основна частина:

Повторення матеріалу, вивченого на уроці. Самостійне виконання домашніх завдань. Індивідуальна робота. Фізкультхвилинки.

- Заключна частина:

Відзначення найстаранніших учнів під час самопідготовки. Підсумок. Виставка зошитів.

Заняття за інтересами

Настільні ігри;

Виготовлення аплікації;

Читання художньої літератури з бібліотеки;

Сюжетно-рольові ігри.

Завершення роботи в ГПД

1. Повторення правил дорожнього руху.

2. Прибирання робочих місць.

3. Збір дітей додому.

                                    

                                           Орієнтовний конспект для ГПД

Час	Зміст роботи	Примітки
11 год. 12 .10 12.30 12.45-14.15 13.10 14.15-14.45 14.45- 16.00 16.00- 16.30	Самоосвіта Прийом дітей 1-2 кл. Консультація з класоводами за результатами домашніх завдань. Бесіда «Мийте руки перед їдою». -          Що потрібно робити перед їдою? -          Для чого треба мити руки? Обід Прогулянка на свіжому повітрі. « Шкільними алеями. Спостереження за ознаками весни».  Прийом дітей 3-4 кл. Залучення до прогулянки. Рухливі ігри на свіжому повітрі. Виховний захід. Інтелектуальна гра «Найрозумніший» Самопідготовка. Інструктаж  до виконання домашніх завдань. Визначення консультантів, індивідуальна робота з невстигаючими. Завдання для 1 кл.( ліплення з пластиліну «Пташки») Активна прогулянка. Бесіда з ТБ «Правила дорожнього руху». Відправлення дітей додому.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ГПД

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ВИХОВАТЕЛЯ

1. Загальні положення

1.1. Дана посадова Інструкція розроблена на основі тарифно-ква­ліфікаційної характеристики вихователя.

Під час складання інструкції враховані також рекомендації з орга­нізації служби охорони праці в навчальних закладах Міністерства ос­віти України.

1.2. Вихователя призначає і звільняє з посади директор школи.

1.3. Вихователь повинен мати вищу чи середню спеціальну освіту без вимог до стажу педагогічної роботи.

1.4.  Вихователь підпорядковується безпосередньо заступнику ди­ректора школи з виховної роботи.

1.5. У своїй діяльності вихователь керується Конституцією і за­конами України, указами Президента України, рішеннями Кабіне­ту Міністрів України, органів управління освіти всіх рівнів з пи­тань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони пра­ці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, даною посадовою Інструкцією), трудовим договором (контрактом).

Вихователь дотримується Конвенції про права дитини 

2. Функції

Основними напрямками діяльності вихователя є:

2.1.  Опікування, виховання і нагляд за учнями під час їх перебу­вання у виховних групах школи.

2.2. Організація і проведення позаурочної навчальної роботи в за­кріпленій групі.

3. Посадові обов'язки

Вихователь виконує наступні посадові обов'язки:

3.1. Планує і організовує життєдіяльність учнів та здійснює їх ви­ховання.

3.2.   Проводить повсякденну роботу, яка забезпечує створення умов для соціально-психологічної реабілітації учнів, їх соціальної та трудової адаптації.

3.3.  Використовує різноманітні прийоми, методи і засоби вихо­вання і навчання школярів,

3.4.  Планує і проводить з учнями корекційно-розвивальну роботу на основі вивчення їх індивідуальних особливостей.

3.5.  Спільно з медичними працівниками забезпечує збереження і зміцнення здоров'я учнів, здійснює заходи, які сприяють їх психо­фізіологічному розвитку.

3.6. Приймає дітей у встановленому порядку від батьків (осіб, що їх замінюють) чи вчителів школи; організовує виконання учнями ре­жиму дня, виконання ними домашніх завдань, надає їм допомогу у навчанні, організації відпочинку і в одержанні додаткової освіти, залучаючи їх до художньої і науково-технічної творчості, спортивних секцій, гуртків та інших об'єднань за інтересами.

3.7.  Сприяє формуванню в учнів моральних якостей громадянина

формує в них навички культури поведінки, відповідального ставлення

до навчання, праці, повагу  до прав людини, проводить роботу по профілактиці  відхилень у поведінці, позбавлення від шкідливих звичок

3.8.  Надає допомогу в організації самоуправління в учнівському колективі.

3.9. Вивчає індивідуальні здібності, інтереси і нахили учнів, їх по­ведінку в сім'ї, житлово-побутові умови проживання в сім'ї, взаєми­ни учнів з батьками чи особами, що їх замінюють.

3.10. Дотримується в стосунках з учнями їх прав і свобод.

3.11. Веде у встановленому порядку документацію і звітність.

3.12. Бере участь у роботі педагогічної ради школи.

3.13. Проходить періодичний медичний огляд.

3.14. Систематично підвищує свою професійну кваліфікацію; бере участь у роботі методичних об'єднань та інших формах методичної роботи.

3.15.  Дотримується етичних норм поведінки в школі, побуті, гро­мадських місцях.

3.16. Створює умови для безпечного проведення навчального про­цесу, ретельного дотримання правил техніки безпеки, санітарних та протипожежних правил; негайно ставить до відома адміністрацію школи про випадки виявлення в учнів зброї, пожежно - і вибухонебез­печних предметів та пристроїв, отрут, наркотичних і токсичних речо­вин, інших вилучених з цивільного вжитку речей.

3.17.   Оперативно повідомляє адміністрацію школи про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долі карської  допомоги.

3.18.   Вносить пропозиції щодо  поліпшення умов проведення освітнього процесу, а також доводить до відома керівників про всі недоліки в забезпеченні навчального процесу, які знижують життє­діяльність і працездатність учнів.

3.19. Проводить інструктаж учнів з техніки безпеки під час прове­дення виховних заходів з обов'язковою реєстрацією в класному жур­налі чи журналі реєстрації Інструктажів.

3.20. Організовує вивчення учнями правил з охорони праці, правил дорожнього руху, поведінки в побуті, на воді тощо.

4. Права

Вихователь має право:

4.1.  Брати участь в управлінні школою в порядку, який визнача­ється Статутом школи.

4.2. На захист професійної честі й гідності.

4.3. Знайомитися із скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, давати свої пояснення.

4.4. Захищати свої інтереси самостійно і (чи) через представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового роз­слідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

4.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розсліду­вання за винятком випадків, передбачених законом.

4.6. Вільно вибирати і використовувати методики навчання й вихо­вання, навчальні посібники і матеріали, підручники, методи оцінки знань учнів.

4.7.  Підвищувати у встановленому порядку свою кваліфікацію.

4.8. Атестуватися на добровільній основі на відповідну кваліфіка­ційну категорію.

4.9.  Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпоряд­ження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, за­лучати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в по­рядку, визначеному відповідними правилами.

5. Відповідальність

5.1.  Вихователь несе відповідальність за життя і здоров'я учнів групи, за порушення їхніх прав і свобод, визначених законодавством України.

5.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, закон­них розпоряджень директора школи і Інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, визначених даною Інструкцією, вихова­тель несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

5.3. За використання, у тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних з фізичним і (чи) психічним насиллям над особистістю уч­ня, а також вчинення іншого аморального вчинку вихователь може бу­ти звільнений з посади у відповідності з трудовим законодавством і Законом України «Про освіту». Звільнення за подібний вчинок не є мірою дисциплінарної відповідальності.

5.4. За навмисне спричинення школі чи учасникам освітнього про­цесу збитків у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків вихователь несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і (чи) цивільним законодавством.

6. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)

Вихователь:

6.1.  Працює за графіком, складеним виходячи з 30-годинного ро­бочого тижня і затвердженим директором школи.

6.2.  Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх вихо­вателів на умовах погодинної оплати.

6.3.  Самостійно планує свою роботу на навчальний рік і семестр. План роботи затверджується заступником директора школи з вихов­ної роботи.

6.4. Подає заступнику директора школи з виховної роботи письмо­вий звіт про свою діяльність за певний термін роботи (семестр, навчальний рік).

6.5.  Одержує від директора школи і його заступників інформацію нормативне-правового і організаційно-методичного характеру, знайо­миться з відповідними документами.

6.6. Працює у тісній співпраці з учителями, класними керівниками і батьками учнів (чи особами, які їх замінюють); систематично здій­снює обмін інформацією з питань, які входять до його компетенції, з адміністрацією та вчителями школи.

ОРГАНІЗАЦІЯ. ПЛАНУВАННЯ.КОНТРОЛЬ Методичні рекомендації

Рекомендації містять поради щодо організації роботи ГПД (створення матеріальної бази, планування, контроль за станом навчально-виховної роботи). Особливу увагу звернено на особли­вості процесу виховання у різновікових групах, здійснення диферен­ційованого підходу. Пропонується орієнтовний план роботи на тиждень, а також пам'ятка з перевірки стану роботи в ГПД.

            Нині важко створити хороші умови для ГПД, але все ж треба цього прагнути. Якщо немає окремого приміщення, бажано виділити найпросторіший світлий клас, забезпечити можливість користуватися (згідно з розкладом) бібліотекою, спортзалом, кабінетами, де є технічні засоби.

Меблі слід добирати відповідно до зросту дітей.

            Психологи вважають, що тривале перебування в класі з традицій­но розставленими партами, коли учні дивляться в спину одне одному, викликає роздратованість, немотивовану агресивність, знижує пра­цездатність. Тому рекомендується виокремити зони різного призна­чення: навчальну, ігрову, трудову, самостійної художньої діяльності. Враховуючи, що ГПД працює в навчальному приміщенні, зонування здійснюється переміщенням парт та використанням пересувних меб­лів: ширм, драбинок, щитів тощо. Наприкінці дня клас набуває зви­чайного вигляду. Перевага такого способу в тому, що можна часто мі­няти обстановку відповідно до поставленої навчально-виховної мети.

            Дуже важливо мати в приміщенні куточок відпочинку, де діти мог­ли б посидіти на килимі (або на маті з цупкої тканини), на невисоких м'яких меблях. Бажано також відгородити куточок усамітнення, тому що дитині психологічно важко весь час перебувати в колективі, вона потребує можливості побути на самоті. Особливо це стосується хво­робливих і легко збуджуваних дітей.

            Вихователю ГПД виділяється місце для зберігання обладнання, ін­вентарю , іграшок. Усе це можна складати в коробки, ящики. По закін­ченні діяльності все акуратно прибирається і повертається на місце зберігання. Коробки мають бути не дуже великі, легкі, естетично оформлені. Прикрасити їх малюнками, аплікацією можуть самі учні.

            Ширми потрібного розміру можна виготовити в шкільних май­стернях. Можна обтягти їх тканиною, зробити кишеньки для дріб­ниць, малюнків тощо.

            Для книжкового куточка виділяється поличка в шафі (або окрема шафа). За книжковий куточок можуть правити розкладна драбинка, східці. Книжки розміщують за тематикою, на них (разом із дітьми) складають каталог. Крім книжок, пропонуються дитячі газети, журна­ли, приладдя для ремонту книг, формуляри. Біля книжкового куточка ставляться столи або парти для читачів. Тут можна проводити сюжетно-рольову гру «Бібліотека».

            Відповідно до плану виховної роботи в куточку оформляються ко­роткотривалі тематичні виставки до знаменних дат, за творчістю письменників, з питань екології, гігієни тощо.

Фонд бібліотеки слід постійно поповнювати. Якщо немає можливос­ті — треба брати книги в дитячій бібліотеці, виготовляти саморобні.

Бажано мати в ГПД фільмоскоп з діафільмами, програвач, магні­тофон, телевізор або користуватися тим, що є в кабінетах.

            У ГПД обладнується куточок природи (кімнатні рослини різних видів, акваріум, пташки або тваринки, інвентар для догляду). Догляд здійсню­ють діти під керівництвом вихователя. Бажано мати відповідну літерату­ру, вести щоденник спостережень за погодою, природними явищами.

            Обов'язково має бути куточок гігієни: мило, рушники індивідуальні або паперові, туалетний папір, щітки для одягу, аптечка (у вихователя).

            Бажано мати також куточок художньої та театралізованої діяль­ності — з атрибутами, реквізитом, фрагментами костюмів, дитячими музичними інструментами.

Перелік (орієнтовний) обладнання для груп подовженого дня

І Спортивне обладнання, шт.:

•  скакалки короткі — 15—20;

•  скакалки довгі — 3—5;

•  обручі— 10—15;

•  м'ячі різних діаметрів— по 5—10;

•  бадмінтон — 5—10;

•  кеглі — 2—3; " еспандери;

•  гумові кільця для рук;

•  гумові стрічки;

•  тренажери «Грація» (круг);

•  шашки — 5—10;

•  шахи — 3—5;

•  городки — 3—4;

•  м'ячі набивні — 5—10;

•  кільцекиди (більбоке) — 5—10;

•  серсо.

2. Ігри та іграшки

•  різні театри: бібабо, іграшковий, пальчиковий, настільний, ті­ньовий (можуть бути саморобні), фрагменти костюмів, маски;

•  іграшки із національною символікою;

•  конструктори різні (металеві, дерев'яні, будівельні, пластмасові);

•  атрибути для сюжетно-рольових ігор І набори іграшкових меблів, посуду, одягу, овочів, фруктів. Усі атрибути можуть бути саморобні;

•  настільні Ігри: різні види лото, доміно, розрізних картинок, на­стільно-друковані ігри, головоломки, розвивальні ігри тощо.

   3. Література, посібники

•  комплекти підручників (на кожного учня);

•  словники (орфографічні, тлумачні, російсько-українські, іншо­мовних слів тощо);

•  комплекти таблиць з основних предметів;

•  картинки з розвитку мови;

•  художня література відповідно до віку учнів;

•  дитячі газети і журнали (підшивки);

•  приладдя для ремонту книжок (клей, смужки паперу, скетч, пензлі, ножиці);

•  бібліотечні формуляри (саморобні).

4.Обладнання для самостійної художньої діяльності

•  для малювання: фарби різні, пензлі, олівці, фломастери, крейда ко­льорова, папір білий і кольоровий різного розміру, підкладки, бан­ки для води, серветки, трафарети, книжки для розфарбовування;

•  для аплікації: ножиці з тупими кінцями, папір різний, пензлі, клей, підкладки;

•  для шиття, в'язання: голки, спиці (зберігаються у вчителя), нит­ки різні, клаптики тканин, малюнки для вишивання, п'яльця;

•  для ліплення: дощечки, пластилін, глина, стеки, серветки;

•  для ручної праці: викидний матеріал — коробки, пляшки пласт­масові, поролон, дріт; природний матеріал — засушені квіти, листя, шишки, жолуді, каштани.

Режим дня

            Режим дня погоджується з лікарем, обговорюється на засіданні педради, затверджується директором школи.

            Режим будується диференційовано, залежно від вікових І індивіду­альних особливостей, періодичності фізіологічних функцій, у тому числі працездатності, передбачає чергування всіх видів діяльності, перебування на свіжому повітрі не менш як 3—3,5 год.

            Перша частина режиму стабільна: обід, прогулянка, самопідго­товка. Друга — гнучка, рухлива: діяльність за інтересами, виховні за­ходи, спортивні години тощо.

            Певні труднощі становить складання режиму для різновікової гру­пи: навчальні заняття закінчуються неодночасно, на самопідготовку відводиться різний термін. Тому вихователь разом з вчителями і ліка­рем повинні ретельно продумати, як збирати дітей так, щоб ті, у кого заняття закінчуються раніше, були зайняті корисною діяльністю, а не просто чекали тих, хто ще на заняттях. Так само і при самопідго­товці: першокласників після уроків потрібно залучити до такої діяль­ності, щоб вони не заважали іншим І водночас відпочили від розумо­вої праці. Це можуть бути малорухливі, сюжетно-рольові ігри, занят­тя на тренажерах. Можна Іноді почати самопідготовку зі старшими дітьми, а потім приєднати молодших.

            Враховувати обов'язково треба і індивідуальний стан здоров'я дітей.

            Прогулянку можна поєднати з екскурсією, виховною годиною. Тільки не треба завантажувати дітей великою кількістю інформації.

            Доцільними є пішохідні переходи, особливо в міжсезоння, коли бракує місць для ігор і спортивних занять, їхні маршрути мають бути заздалегідь підготовлені, із врахуванням дальності, навантаження на дітей, пізнавальної і виховної мети, правил безпеки. Під час пішохідних переходів школярі ведуть спостереження, побіжно знайомляться з різними об'єктами, збирають природний матеріал для поробок, гра­ють у рухливі ігри.

Навчально-виховна робота

                       

            Плани вихователя обов'язково узгоджуються з перспективним планом роботи школи і мають відповідати темі, над якою працює шко­ла, а також доповнювати плани вчителів початкових класів.

            Вихователь складає план роботи на семестр, в його основі — що­денний план роботи вихователя, із зазначенням виховної мети кожно­го заходу.

            Вихователь також веде спеціальний журнал встановленої форми, де відмічаються відсутні учні, робляться записи про проведені за­няття.

            Перспективний план відображає розвиток дитячого колективу, до­помагає здійснювати системний комплексний підхід до виховання, за­безпечує  єдність виховних впливів.

            Перспективний план містить основні завдання на семестр, корот­ку характеристику колективу групи, відображає організаційну роботу вихователя. У розділ організаційної роботи включаються такі питан­ня: знайомство з учнями та вивчення їхніх особових справ, з'ясуван­ня стану здоров'я, бесіди з психологом, лікарем, батьками.

            Планується участь ГПД у загальношкільних заходах; робота з по­зашкільними закладами: бібліотекою. Центром дитячої та юнацької творчості, гуртками при дитячих кімнатах, дитячими спорт школами.

            Особливу увагу слід приділити формуванню у школярів стійких на­вичок здорового способу життя; профілактиці виникнення шкідливих звичок; патріотичному та громадянському вихованню, розвитку духов­ності, зміцненню моральних засад, розвитку творчих здібностей дітей.

            Виховні (клубні) години слід проводити у найрізноманітніших фор­мах, які передбачають активну участь самих учнів: вікторини, брейн - ринги, конкурси, фестивалі, зустрічі з цікавими людьми, інтерв'ю. Діти повинні активно брати участь не тільки в самому заході, але й у його підготовці. Залучати до проведення виховних заходів треба та­кож і інших працівників школи, старшокласників.

            Ефективним с планування інтегрованих виховних заходів і інших режимних моментів: розвивальні ігри на прогулянці; свято-прогулянка; вікторина-прогулянка; конкурс-прогулянка; самопідготовка - сюжетно-рольова гра.

Бесіди (міні – бесіди ) морально-етичної тематики

1.  Як слід ставитися до своїх товаришів.

2. Як ми допомагаємо одне одному.

3.  Закони нашого колективу.

4.  Дав слово — тримай!

5.  Сила ввічливості.

6. Що можна зробити за одну хвилину.

7. Скромність прикрашає.

8.  Кого ми назвемо культурною людиною.

9. Як вибрати подарунок.

10. Розмова по телефону.

Рекомендації щодо плану роботи

         Важливе значення для роботи у групі продовженого дня має планування. Плани вихователя обов’язково повинні узгоджуватися з річним планом роботи школи, з планом роботи вчителя.

            Вихователь складає план на семестр і на його основі – на кожен робочий день. Плануючи роботу, вихователь користується указами Президента України, нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

            Вихователь веде спеціальний журнал групи продовженого дня, де відмічаються відсутні, робляться записи про самопідготовку і виховні заходи.

            Перспективний план містить основні завдання на семестр, коротку характеристику колективу; відображає виховні, спортивні заходи; роботу з позашкільними закладами : будинками культури, музейними, художніми, спортивними школами, бібліотеками, музеями. Слід приділити увагу формуванню у школярів здорового способу життя; профілактиці виникнення шкідливих звичок; трудовій діяльності; розвитку творчих здібностей  дітей; розвитку духовності; зустрічі з творчими людьми.

            План має бути спрямованим на краєзнавчу і пошукову роботу з учнями. Намічаючи той чи інший захід, вихователь повинен визначити конкретний термін  його проведення.

            Схема щоденного планування побудована так, що ліва частина аркуша показує  обов’язковий мінімум роботи на кожен день, а права – відбиває  результат проведення запланованих заходів, реакцію на них дітей, а також зв’язану з цим необхідність що - небудь повторити або змінити. Це план – щоденник.

            Такий запис дозволяє фіксувати найбільш вдалі форми роботи, нові види занять і варіанти поробок, вдале використання  природного матеріалу і т.п. Допомагає вона і в роботі з батьками. Відомо, що у групі продовженого дня діти почувають себе вільніше, ніж на уроці. Вихователь краще бачить їх чесноти і вади. Якщо вести спостереження за поведінкою учнів і відмічати у плані, це дасть можливість під час зустрічі з батьками вести конкретну розмову про кожного учня.

            План роботи  методичного об’єднання складається на весь навчальний рік, обговорюється і затверджується його членами.

            На першій сторінці плану наведений список вихователів – членів методичного об’єднання – і відомості про них (освіта, педагогічний стаж, проблема, над якою працює). Далі аналіз роботи за минулий рік (чітко визначити недоліки і невирішені питання).

            Наступний розділ – план засідання методичного об’єднання вихователів, включає, як правило, чотири - п’ять засідань.

            Очевидно, що кожне засідання методичного об’єднання  розкриває одне важливе питання.. А в цілому методичні об’єднання дозволяють вихователям протягом року розібратися в основних аспектах теми свого методичного об’єднання.

            Окремим розділом плану може бути вивчення і розповсюдження передового педагогічного досвіду. Він включає : графік відкритих заходів, проведених вихователем протягом року, графік взаємовідвідування, підготовку стендів, методичних наробок, виставок, присвячених досвіду кращих вихователів.

 Організація та планування роботи  групи продовженого дня

            До групи продовженого дня учнів зараховують за заявами батьків на початку навчального року.

            За групою рекомендується закріпити постійне приміщення. Бажано, щоб це була спеціально обладнана кімната. Доцільно, якщо замість парт  у ній будуть стояти столи і стільці, які можуть бути використані для різних видів занять, а також килимок для ігор, казкових мандрівок,; шафи для збереження особистих речей – все, що наближає умови до домашніх, робить їх більш затишними.

            Бажано, щоб у групі було багато квітів, акваріум, пташки або тваринки, телевізор, бібліотека, поробки, зроблені руками дітей, ігри, дитячі газети, журнали. Якщо немає окремого приміщення бажано виділити найпросторіший клас, забезпечити можливість користуватися бібліотекою, спортзалом, кабінетами.

            Обов’язково має бути куточок гігієни : мило, індивідуальні або паперові рушники, туалетний папір, аптечка.

Режим роботи

            Успішна робота групи продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й від того, наскільки правильно організований у нім режим. Від раціонально побудованого режиму ( з точки зору психолого – педагогічних і гігієнічних вимог) залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності учнів. Правильний режим виховує у школярів такі якості, як організованість, дисциплінованість, охайність. Найбільш типовими  порушеннями режиму є недостатнє перебування дітей н а свіжому повітрі, обмеження занять фізичною культурою, відсутність рухливих ігор. Для учнів 1-2 класів, а також для ослаблених дітей 3-4 класів найкращим відпочинком є, по можливості, г гігієнічно правильно організований денний сон, після якого працездатність дітей 6-10 років вища, ніж після інших видів відпочинку.

            Режим дня погоджується з лікарем, обговорюється на педраді, затверджується директором школи.

            Режим будується диференційовано залежно від вікових особливостей, періодичності фізіологічних функцій; передбачає чергування всіх видів діяльності, перебування на свіжому повітрі не менше 3 годин.

            Правильно організована робота у групі продовженого дня дає можливість гармонійно об’єднати  навчання і виховання; організувати  позакласну  діяльність та дозвілля дітей відповідно до їхніх інтересів і побажань; надавати їм кваліфіковану допомогу у виконанні домашніх завдань.

            Для першокласників є обов’язковим щоденний 1,5 – 2-годинний сон. Тому кожному учневі потрібне постійне спальне місце. Під час сну має бути присутній учитель або вихователь.

            Обов’язковим елементом режиму першокласників 2-3 годинне перебування на свіжому повітрі (прогулянка, спостереження, рухливі ігри).

            Режим  дня для першокласників не передбачає у другій половині дня часу для самопідготовки. Тому в цей час проводяться заняття чи виховні заходи за інтересами ( малювання, ліплення, рукоділля; настільні ігри, перегляд телепередач; відвідування театрів, виставок; проведення цікавих зустрічей, бесід, конкурсів). Тривалість таких видів діяльності, як читання, малювання, ліплення, настільні ігри тощо, не має перевищувати 30 хвилин. перегляд телепередач не потрібно проводити не частіше одного – двох разів на тиждень, з обмеженням перегляду телепередач – 30 -45 хвилин.

            При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно враховувати наступне :

-          вікові особливості дітей;

-          чергування режимних моментів;

-          раціональний розподіл часу на відпочинок, позашкільні заходи, на навчання  і виховання;

-          перебування на свіжому повітрі;

-          заняття за інтересами.

Час, відведений на виконання домашнього завдання :  у 2 класі – 45 хвилин. у 3 класі – 70 хвилин, 4 – 90 хвилин.

І варіант режиму дня

( для учнів 1 – го класу)

12.00 - 12.30 – Перебування на свіжому повітрі

12.30 – 13.00 – Обід

13.00 – 15.30 – Прогулянки., ігри, екскурсії, спортивні змагання, суспільно – корисна праця.

15.30 – 15.45 – Полуденок

15.45 – 17.30  - Робота  в гуртках. Заняття за інтересами. Перебування на свіжому повітрі.

17.30 – 18.00 – Індивідуальні консультації. Співпраця з батьками.

 ІІ варіант режиму дня

( для учнів 2-4 класів)

12.30 – 13.00 - Перебування на свіжому повітрі

13.00 – 13.30 – Обід

13.30 – 14.30 – Екскурсії, спортивні змагання, конкурси, прогулянки, суспільно – корисна праця.

14.30 -15.15;

15.40 – 16.00 – Самопідготовка.

16.00 – 17.30 – Прогулянки, заняття за інтересами, робота гуртків.

17.30 – 18.00 - Індивідуальні консультації. Співпраця з батьками.

Самопідготовка

            Самопідготовка - обов’язкове заняття дітей у групі продовженого дня.

Завдання вихователя при самопідготовці

            Самопідготовка сприяє систематичному закріпленню та засвоєнню знань . Єдність навчального процесу на уроці та самопідготовки формує в кожного учня вміння і бажання інтелектуально  працювати як індивідуально, так і в колективі , працювати регулярно та систематично.

            Самопідготовка повинна носити цілеспрямований характер. Задача вчителя полягає в умінні знайти таке завдання, яке викликало б у школярів  зацікавленість у роботі та бажання виконати її якомога краще. А для цього треба вміло спланувати і активізувати діяльність школярів під час самопідготовки. здійснювати диференційований підхід  до учнів, використовувати можливості навчального кабінету. Це підвищить  ефективність самостійної роботи, скоротить час підготовки домашнього завдання. Саме така робота вимагає від учителя педагогічної майстерності.

            Самопідготовка  складається з таких частин : підготовка до роботи, самостійне навчання, підведення підсумків.

            Підготовча частина триває 5-10 хвилин. В цей час учні складають план роботи, з’ясовують зміст завдання, виділяють головне  в  роботі отримують консультації  про необхідний дидактичний матеріал, посібники.

            Самостійне навчання складається із загальної та індивідуальної роботи.

            Наприкінці самопідготовки підводиться короткий підсумок, вказуються позитивні  сторони і недоліки в роботі учнів, оцінюється виконання завдань.

            Діти повинні знати, скільки часу їм відводиться на розв’язання задачі та прикладів, на виконання граматичних вправ. на виконання усних завдань. Тому доречно в класі мати годинник – це допомагає вихователеві та школярам раціонально використовувати  кожну хвилину.

            Визначення часу на самопідготовку зазначено в Статуті школи. Через 45 хв. самопідготовки доречна невелика перерва. У першому класі та першому семестрі другого класу цей час відводиться для читання, розвитку мовлення, дидактичних ігор та вправ, малювання, ліплення, занять за інтересами. Вихователь групи продовженого дня готує своїх вихованців до успішного виконання завдань. Він організовує спортивну годину (45хв), обід, прогулянку на свіжому повітрі (1-1,5год), де дає змогу дітям відпочити перед самопідготовкою, зняти розумове напруження та стомленість.

             За 10 хв. до самопідготовки дітям дається час на організований відпочинок за межами приміщення, де проводяться заняття. У цей час класна кімната провітрюється, у ній проводиться вологе прибирання.

            При самопідготовці учнів других класів велику роль відіграє вчитель, бо діти ще тільки вчаться, як треба самостійно працювати . Саме в цей період необхідно приділяти значну увагу роботі з пам’ятками. Вчитель повинен пояснювати як виконувати завдання, давати зразки виконання вправ, поступово підводити їх до самостійної підготовки.

            Самопідготовка -  не урок , тому оточення тут вільне, при необхідності учні розмовляють пошепки, тихо підходять до вчителя, коли потрібна допомога, або вчитель підходить до учня. Допомогу школярі можуть отримати і від своїх  товаришів.

            Самопідготовка служить показником роботи на уроці. Вихователь сприяє виробленню у школярів навичок планування навчальної роботи, розподілу сил і часу; розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення,; пробудженню бажання більше знати, використовувати свої знання на практиці. А це, у свою чергу, викликає інтерес до самоосвіти, позитивне ставлення до навчання.

            Самопідготовка - обов’язкове заняття для дітей у групі продовженого дня. На ньому виконуються тільки домашні завдання. У процесі роботи здійснюється закріплення знань, умінь і навичок на практиці. Для результативності самопідготовки вихователь встановлює певний порядок, якого обов’язково дотримуються всі вихованці. Нормальний хід самопідготовки можливий при виконанні організаційно – дисциплінарних, гігієнічних, виховних та дидактичних вимог.

До організаційно – дисциплінарних вимог

1.      Обов’язковість щоденної підготовки.

2.      Економний розподіл часу, відведеного на заняття

3.      Забезпечення порядку на робочому місті. Наявність всіх необхідних для занять підручників і приладдя.

4.      Обов’язкове дотримання кожним учнем правил дозволу та заборони.

Правила заборони. Не можна:

·         запізнюватись на заняття;

·         витрачати неекономно час на роботу;

·         порушувати тишу;

·         відволікати увагу товаришів;

·         виходити з класу, рухатись в ньому без дозволу;

·         займатись сторонніми справами;

·         розмовляти з вихователем у повний голос;

·         давати голосно консультації;

·         недобросовісно виконувати завдання;

·         ухилятися від виконання завдань;

·         створювати шум поза класом, коли дозволили вийти.

Правила дозволу. Можна:

·         самостійно планувати та виконувати роботу;

·         використовувати посібники та довідкову літературу;

·         з дозволу вихователя змінювати робоче місце;

·         надавати допомогу товаришеві;

·         роботи перерви для короткочасного відпочинку;

·         повторювати вивчений матеріал або працювати  з навчальною літературою;

·         перевіряти роботу товаришів, коли своє завдання виконане;

·         при поганому самопочутті просити дозволу вихователя для додаткового відпочинку;

·         виконувати особисті завдання учителя для уроків(доповідь, реферат);

·         читати книги, рекомендовані для позакласного читання;

·         учити вірші для конкурсів.

Абсолютне дотримання цих правил допоможе правильно організувати навчальну діяльність молодших школярів і дисциплінувати їх під час самопідготовки.

ЇЇ ефективність у значній мірі  залежить від того, як дотримуються гігієнічних  вимог в організації самостійної роботи.

                    До основних гігієнічних вимог належать :

           

1. Рівномірне і достатнє освітлення приміщення.
2. Чистота віконного скла.
3. Недопущення затемнень вікон шторами, квітами.
4. Встановлення нормального температурного режиму.
5. Регулярне провітрювання класних кімнат.
6. Використання шкільних меблів відповідно до вікових вимог.
7. Вологе прибирання приміщення перед самопідготовкою.
8. Чистота та порядок у класі.
9. Дотримання правил особистої гігієни.
10. Збереження правильної постави під час занять.
11. Проведення фізкультхвилинок.
12. Ліквідування шумових подразнень.
13. Використання прозорих штор для захисту школярів від прямого сонячного проміння восени та навесні.
14. Дбайливе ставлення до ослаблених хворобою дітей.

                              Дидактичні вимоги до самопідготовки :

1.        Самопідготовка проводиться регулярно в один і той же час з дотриманням норми її тривалості.

2.        Завдання виконуються кожним учнем самостійно.

3.        Перевірка проводиться поетапно ( самоперевірка, взаємоперевірка, перевірка вихователем.)

4.        Проводиться первинне поетапне оцінювання виконаної роботи (самооцінка, взаємооцінка,  оцінка вихователем).

5.        З відстаючими учнями  організується індивідуальна робота.

6.        Обсяг і характер завдань регулюється за допомогою взаємного контакту вчителя та вихователя.

Виконання цих вимог допоможе зробити самопідготовку ефективним засобом покращення якості навчання школярів.

Неабияке значення має дотримання виховних вимог :

1. Відмова від покарань.
2. Використання різних видів заохочень, стимулюючих самостійне виконання завдань.
3. Сприяння старанному ставленню учнів до самостійної роботи.
4. Неприпустимість під час самопідготовки повчальних бесід, зауважень, які відволікають увагу вихованців.
5. Мінімальні за часом і обсягом пояснення вчителя.
6. Терпляче ставлення до помилок учнів під час роботи .
7. Заохочення наполегливості та завзятості школярів при виконанні завдань.
8. Залучення вихованців до посильної допомоги товаришам.